Партнери України зацікавилися ринком розмінування сільгоспземель через Prozorro
Партнери України проявили інтерес до пілотного ринку розмінування земель сільськогосподарського призначення через аукціони "Прозорро", і тепер стоїть завдання залучити їх до фінансування цього ринку для його розширення і заміни бюджетного фінансування.
Про це повідомив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.
Безкаравайний нагадав, що Україні вдалося першою в світі запустити такий ринок.
"Зараз це цікавить партнерів, тому що вони можуть з конкретикою зрозуміти, що ці ресурси були використані через систему "Прозорро" та пішли всі на поля, ми знаємо конкретний результат використання цих грошей", – пояснив він.
Безкаравайний уточнив, що наразі зарано говорити про конкретні результати переговорів із партнерами про фінансування, оскільки фактично програма запрацювала лише півтора місяця тому.
"До цього ми її три рази переписували, тому що це стартап, який ми спробували, не поїхав. І ось він тільки починає дихати: ми провели перші 20 тендерів. Тож починаємо показувати цей алгоритм партнерам вже зараз, і вони ним цікавляться. Бо раніше нам навіть не було що показати та пояснити, як ми хочемо це реалізувати, тож на це неможливо було залучити гроші", – зазначив він.
За його словами, в державному бюджеті на 2025 рік закладено 1 млрд грн на програму компенсацій за розмінування земель сільськогосподарського призначення порівняно з 3 млрд грн у держбюджеті на 2024 рік.
"Для нас украй важливо зберегти саме програму, бо інструмент запрацював, і далі нам його треба розвивати. Втім, залишається завдання наповнити цей інструмент грошима не лише платників податків, а й партнерів", – наголосив Безкаравайний.
Він зазначив, що розвитку програми допоможе оголошений на конференції в Лозанні (друга щорічна конференція з питань протимінної діяльності в Україні (Ukraine Mine Action Conference, UMAC-2024), що відбулася в Лозанні 17-18 жовтня, – ред.) проєкт визначення пріоритетів гуманітарного розмінування із залученням компанії Palantir і фінансуванням Швейцарії та Великої Британії.
Скільки подано заявок за проєктом
За словами Безкаравайного, наразі відбір ділянок для участі в програмі компенсації відбувається у форматі живої черги.
Уже подано 160 заявок від фермерів, і в процесі верифікації кожної цієї заявки Державною податковою службою, Міністерством оборони на предмет забруднення – всього чотири критерії верифікації – вона стає "зеленою", її готують і виставляють на торги.
"Але коли цих заявок буде не 150, а 150 тис., це вже буде можливість зловживання. До цього етапу нам треба розбудувати систему, яка казатиме, що треба розміновувати насамперед, бо це дає найбільший вплив на економіку, екологію, соціалку. Коли в нас ресурсів менше, ніж заявок, тоді ми без такої системи не впораємося", – пояснив Безкаравайний.
Він також підтвердив наявність інтересу українських агрохолдингів до нового ринку, однак констатував, що вони поки не готові самі фінансувати послуги з розмінування.
"Поки що всі придивляються, тому що це реально стартап, який робить перші кроки. Треба зрозуміти, як утворюється ціна", – сказав заступник міністра.
За його словами, зараз існує методологія, яка довго опрацьовувалася, ухвалена Міністерством економіки, і перші аукціони показали, що вона досить дієва.
Безкаравайний підсумував, що зараз ринок фактично запускається: є попит з боку заявників, є пропозиція з боку операторів.
"Але поки що змагаються 10 операторів, а 40 не мають можливості, бо в них іще немає спроможності подаватись на лот на 100 гектарів. Моє завдання – зробити так, щоб у цих операторів з'явилася робота. Не дати їм гроші, щоб вони купили техніку й обладнання, найняли людей, а дати їм роботу. І ми зараз думаємо, як залучити донорські ресурси, щоб ці оператори щось зробили, і їм за їхню роботу заплатили", – підкреслив Безкаравайний.
Він додав, що необхідно змінити правила гри та переконати партнерів давати гроші не лише великим відомим у світі операторам, таким як HALO Trust, а й молодим українським компаніям.
"Тому ми проводимо переговори, ми пропонуємо нові інструменти, нові рішення. Щось для наших партнерів категорично ні, але щось дуже зацікавлює", – акцентував він.
Раніше повідомлялося, що Україна отримає ще $70 млн на розмінування від чотирьох країн. Про додаткові виділені суми оголосили Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Канада.
За даними Мінекономіки, загальний внесок партнерів у гуманітарне розмінування з 2022 року склав $1,07 млрд.
