Плавучих електростанцій не буде: Україна витратила 300 мільйонів, але проєкт зірвався через обстріли і нестачу коштів

Проєкт оренди кораблів-електростанцій у турецької компанії Karpowership для покриття дефіциту в енергосистемі південних регіонів залишився нереалізованим, хоча Україна витратила на підготовку інфраструктури для них близько 300 млн грн.

Проєкт зірвався, бо українська влада сподівалася, що оренду плавучих електростанцій оплатять партнери, але цього не відбулося, пише українська редакція Forbes.

Співрозмовник видання в уряді підтвердив, що однією з ключових проблем, через які загальмував проєкт, стала вартість оренди, яку вимагала турецька компанія.

"Це був би найдорожчий кіловат в енергосистемі", – заявило джерело видання.

Ціна електроенергії, виробленої на кораблях Karpowership, за його словами, перевищувала би у понад два рази ціни на енергетичному ринку України у пікові години споживання. 14 лютого такі ціни сягали 9000 грн за 1 МВт-год.

Вартість оренди кораблів мала становити близько $250 млн на рік, розповідав у жовтні минулого року неназваний високопосадовець Міненерго. За його словами, Україна сподівалась на фінансову підтримку цього проєкту з боку західних партнерів.

Крім того, турецька компанія висунула певні вимоги з огляду на загрозу російських обстрілів, у випадку розміщення її кораблів в українських портах Одещини. Зокрема, Karpowership вимагала право виводити кораблі з територіальних вод України у відкрите море в будь-який момент, якщо вважатиме, що є загроза безпеці у зв’язку з воєнними діями.

Власники розуміли, що є висока ймовірність втрати кораблів через обстріли, тому за рахунок посилення вимог хотіли не лише забезпечити повну компенсацію за обладнання, а й при цьому добре заробити, зауважує співрозмовник в уряді.

"Для нас це було неприйнятним", – додав він.

Водночас джерело видання в уряді визнає, що на підготовку інфраструктури для кораблів-електростанцій Україна витратила близько 300 млн грн. Співрозмовник видання в уряді сподівається, що замість кораблів цю інфраструктуру можна переналаштувати, щоб під'єднати 10−20 об'єктів розподіленої газової генерації потужністю близько 230 МВт.

Співрозмовник в уряді пояснив, що сенс для України у встановленні цих кораблів був лише до початку опалювального періоду, щоб посилити енергосистему взимку. Оскільки домовитися не вдалося досі, то вкладатися в цей проєкт вже немає сенсу, додав він.

Що відомо про можливість встановлення плавучих електростанцій в Україні?

Як повідомлялося, у вересні 2024 року уряд ухвалив постанову про заходи з організації встановлення газопоршневих та/або газотурбінних установок на суднах технічного флоту. Сам перелік заходів засекретили.

Водночас постановою визначено, що оренда таких станцій та пов'язаних із цим послуг відбуватиметься через укладення договору без застосування відкритих торгів. Станції також звільнили від необхідності отримувати містобудівні умови, відведення земельних ділянок та інших бюрократичних перепон.

На виконання цього плану у жовтні минулого року оператор енергосистеми НЕК "Укренерго" розпочав спорудження інфраструктури для можливого підключення плавучої електростанції потужністю 250 МВт, а НКРЕКП визначила особливості підключення плавучих електростанцій до системи передачі на період воєнного стану.

Планувалося, що два кораблі-електростанції турецької компанії Karpowership потужністю 230 МВт з 1 грудня мали генерувати електроенергію для Одеської області, яка стикається з гострим дефіцитом генерації електроенергії через наслідки російських обстрілів.

Нагадаємо, наприкінці січня 2023 року турецька компанія Karpowership та державна "Енергетична компанія України" підписали Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає можливість оренди плавучих електростанцій потужністю 500 МВт.

У Karpowership запевняли, що такі електростанції компанії зможуть забезпечити потреби в електроенергії 1 млн домогосподарств. Розмістити їх планувалося у портах Молдови та Румунії.

Згодом стало відомо, що Україна та Туреччина зосередяться на пошуку безпечного розташування для турецьких плавучих електростанцій, які могли б збільшити виробництво електроенергії для окремих українських регіонів.

Автор: Михайло Орлюк