Зеленський підписав закон про купівлю російських реакторів у Болгарії для добудови двох блоків ХАЕС
Президент Володимир Зеленський підписав закон "Про придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції".
Відповідний законопроєкт №11392 повернуто з підписом голови держави 13 березня, повідомляється на сайті парламенту.
Верховна Рада ухвалила цей закон у другому читанні 11 лютого. Перед цим президент Володимир Зеленський особисто закликав депутатів його підтримати.
Заради швидкого ухвалення цього закону Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг повністю змінив текст ухваленого в першому читанні законопроєкту №11392, залишивши у ньому лише поправку про придбання у Болгарії вироблених у Росії реакторів для добудови третього і четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Голова Комітету Андрій Герус ("Слуга народу") пояснював, що таке термінове рішення обумовлене тим, що "Енергоатом" нібито має менш ніж два місяці, щоб ухвалити рішення про купівлю реакторів російського виробництва, які зберігаються у Болгарії понад 10 років. Міністр енергетики Герман Галузщенко уточнював, що цей строк спливав 11 березня.
Йдеться про придбання виготовлених "Росатомом" енергоблоків ВЕР-1000 для АЕС "Белене" у Болгарії. У 2012 році Болгарія відмовилась від будівництва станції. У липні 2023 року парламент Болгарії доручив провести переговори з Україною про продаж реакторів ВВЕР-1000 російського виробництва за суму не меншу за 600 млн євро. Остаточна вартість угоди наразі невідома.
Скільки може коштувати добудова двох блоків Хмельницької АЕС?
Міністр енергетики Герман Галущенко розповідав, що загалом вартість завершення будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС з використанням вироблених у Росії реакторів може коштувати Україні приблизно 160 мільярдів гривень, але оновлене техніко-економічне обґрунтування ще не готове. За його словами, для добудови цих двох блоків за російською технологією планують залучити кредитні кошти, але не уточнив подробиць.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що з фінансуванням добудови Хмельницької атомної станції "проблем немає", для цього можуть залучити кредитні кошти або гроші інвесторів.
У червні 2024 року Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг схвалив законопроєкт №11146 про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. Однак члени Комітету зауважили, що законопроєкт потребує актуалізації на 2024 рік показників техніко-економічного обґрунтування проєкту.
Попереднє техніко-економічне обґрунтуванням добудови енергоблоків, затверджене розпорядженням Кабміну № 579-р від 26 липня 2018 року, тоді загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 2017 рік оцінювалася у 72,34 мільярда гривень. "Енергоатом" замовив корегування ТЕО лише на початку лютого цього року.
Втім, "Енергоатом" повідомляв, що вже розпочав підготовчі роботи для добудови цих енергоблоків, не чекаючи схвалення такого рішення Верховною Радою.
Хмельницька АЕС розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. У складі Хмельницької АЕС працює два енергоблоки ВВЕР-1000 загальною потужністю 2000 МВт (підключені у 1987 і 2004 роках).
Підписання Зеленським закону про закупівлю російських ядерних реакторів у Болгарії - це прямий удар по національній безпеці, стратегічних інтересах України та довірі суспільства. У розпал війни з Росією, коли весь світ намагається позбутися залежності від російських технологій, українська влада ухвалює рішення, яке фактично сприяє збереженню російського впливу на нашу енергетику. Це не просто економічно необґрунтована угода, а крок, що суперечить самій ідеї енергетичної незалежності.
Ці реактори розроблені за радянською технологією, а значить - потребують російських комплектуючих та технологічної підтримки. Це ставить під загрозу безпеку атомної енергетики України, адже Росія вже продемонструвала, що готова використовувати будь-які важелі впливу для шантажу та тиску. Чи не це ми бачили на окупованій Запорізькій АЕС? Тепер влада сама відкриває двері для потенційної загрози, прикриваючись нібито вигідними умовами закупівлі.
Окреме питання - корупційна складова. Закон ухвалювали в терміновому порядку, без належного обговорення та аналізу альтернатив. Чому саме ці реактори? Чому за них готові заплатити сотні мільйонів доларів, хоча їх інтеграція в енергосистему потребує ще більших витрат? Складається враження, що ключовою метою є не інтереси України, а вигода окремих політичних та бізнесових груп.
Це рішення є стратегічною помилкою, яка може дорого коштувати країні. Енергетична незалежність не може будуватися на російських технологіях. Влада, яка ухвалює такі рішення, діє не в інтересах держави, а всупереч їм. І за це рано чи пізно доведеться відповідати.