Рада ухвалила закон про хміль та хмелепродукти. Що він передбачає?
Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний закон "Про хміль та хмелепродукти".
Відповідний законопроєкт №9234-д у другому читанні на засіданні у четвер підтримали 282 народних депутати, повідомляється на сайті парламенту.
Як зазначається у пояснювальній записці, закон має врегулювати роботу галузі хмелю та хмелепродуктів, а також привести основні вимоги до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів у відповідність до норм ЄС.
Для вирішення цього завдання, зокрема, визначаються:
- основні терміни, які використовуються для регулювання відповідної сфери ("хміль", "вирощування хмелю", "хмелепродукти", "маркування хмелю" тощо);
- повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління у галузі хмелю та хмелепродуктів;
- порядок сертифікації хмелю та хмелепродуктів;
- маркування хмелю (хмелепродуктів);
- вимоги до ввезення (пересилання) хмелю та хмелепродуктів; державний нагляд (контроль) у галузі тощо.
Автори законопроєкту прогнозують, що його ухвалення дозволить суттєво покращити ситуацію у напрямку якості виробництва сировини та переробки хмелю, що спростить експорт української продукції на зовнішні ринки.
Так, до 2000-х років світове виробництво хмелю сягало 120 тис. тонн, з яких частка України становила 4%. Нині частка України на глобальному ринку хмелесировини становить лише 0,5%, зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту.
Так, за останні 30 років площі вирощування хмелю в Україні зменшилися з 7,4 тис. га (у 1990 році) до 0,4 тис. га (у 2019 році), тобто у 18,5 разів, а виробництво альфа-кислот складає всього 20-22 тонн. Цей обсяг забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній, решта імпортується.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні у 2024 році сягнуло 140 млн дал, що на 4,8% більше, ніж роком раніше. Водночас цей показник становить лише 82,4% від обсягів виробництва у 2021 році.
Бьюсь з ним на обійсті не на життя, а на смерть)