5 367 18

Рада підтримала реформу профтехосвіти. Що вона передбачає? (оновлено)

Рада підтримала реформу професійної освіти

Верховна Рада схвалила за основу проєкт нового закону "Про професійну освіту".

Відповідний законопроєкт №13107-д у першому читанні на засіданні у середу підтримали 264 нардепи, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") у Telegram.

Коментуючи ухвалення законопроєкту у першому читанні, голова Комітету ВР з питань освіти, освіти, науки та інновацій Сергій Бабак ("Слуга народу") запевнив, що парламент ухвалить закон про професійну освіту у цілому до 30 червня.

"Цей законопроєкт стоїть в плані Ukraine Facility на другий квартал. Це означає, що він повинен бути прийнятий та набути чинності до кінця другого кварталу, до 30 червня… Я впевнений, що ми за два місяці зможемо доопрацювати законопроєкт", – цитує депутата Інтерфакс-Україна.

Бабак також визнав, що законопроєкт містить розкритиковану низкою депутатів норму про можливість викладання мовою національних меншин, якщо в закладах професійної освіти набирається група (мінімум з восьми осіб), яка виявляє бажання навчати

Згідно із пояснювальною запискою, законопроєкт розроблено на виконання зобов’язань України в рамках програми фінансової підтримки Ukraine Facility від ЄС.

Крім того, чинний закон "Про професійну (професійно-технічну) освіту" був прийнятий у 1998 році, вказують автори законопроєкту.

"За ці 27 років відбулися і продовжують відбуватися суттєві структурні зміни не лише системи освіти України, а й ринку праці, на задоволення запитів і потреб якого в сенсі підготовки якісного людського капіталу працює система професійної освіти", – зазначається у пояснювальній записці.

Відтак, проєкт закону "Про професійну освіту", серед іншого, передбачає:

  • запровадження нових засад державної політики у сфері професійної освіти;
  • створення нових умов і можливостей для здобуття професійної освіти впродовж життя;
  • створення нової системи фінансування закладів професійної освіти;
  • запровадження нових механізмів реалізації здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування з урахуванням переходу на трирічну профільну середню освіту з 2027 року;
  • посилення автономії закладів професійної освіти;
  • запровадження механізму визнання/підтвердження результатів навчання компетентностей) і кваліфікацій;
  • спрощення механізму передачі закладів професійної освіти з державної у комунальну власність;
  • визначення конкретних форм та механізмів поєднання зусиль бізнесу і професійної освіти;
  • посилення співпраці закладів професійної освіти з роботодавцями та розширення механізму партнерства тощо;
  • визначення особливостей освітньої діяльності суб’єктів, що здійснюють навчання на робочому місці (на виробництві);
  • запровадження нового органу управління закладу професійної освіти – наглядової ради, який буде складатися переважно із роботодавців та бізнеспартнерів.

Як повідомлялося, ухвалений у першому читанні допрацьований законопроєкт враховує низку положень схваленого урядом проєкту закону "Про професійну освіту".

Згідно із супровідними матеріалами до законопроєкту, станом на 2023 рік в Україні функціонує 1100 закладів професійної (професійно-технічної) освіти різних форм власності та підпорядкування.

Топ коментарі
+9
Ірина геращенко-

ВР таки прийняла за основу скандальний законопроєкт про професійну освіту № 13107-д, який обмежує використання української мови в навчальних закладах.

Це рішення підтримали 264 нардепів, слуги і ОПЗЖ.

На жаль, окрім правильних ідей розвитку професійно-технічних навчальних закладів, в законопроєкті притягують норму про обмеження державної мови під часи навчального процесу.

З 2027 року профтехосвіта триватиме 3 роки та матиме академічний або професійний напрямок.

Але! Далі в законопроєкті вписано обурливі мовні норми.

Пропонується запровадити навчання мовами національних меншин на рівні професійної освіти. За бажанням 8 студентів можуть створювати окремі групи з навчанням мовами меншин. Це суперечить меті профосвіти - готувати фахівців роботи в Україні, де мовою роботи, документації, надання послуг є українська.

Більше того, пропонується навчання суто виключно мовою меншини, а українська буде лише одним предметом. Більше того, дозволяється навчатися в такий спосіб не лише предсавникам нацменшин, а всім.

«ЄС» єдина голосувала проти цього законопроєкту. Ми будемо захищати наше мовне законодавство і готуємо поправки
показати весь коментар
16.04.2025 16:11 Відповісти
+8
Отак потихеньку і протягнуть кацапську мову в освітні процеси.
показати весь коментар
16.04.2025 18:37 Відповісти
+7
Нинішня влада в будь-яких нових нормативних актах, які вона приймає, намагається тихцем просунути норми, що порушують норми Конституції аба впроваджує нові корупційні схеми. Треба уважно стежити за текстами нормативних актів та швидко реагувати будь-якими доступними методами.
показати весь коментар
16.04.2025 16:49 Відповісти

Завантаження...