У Фонді держмайна назвали вилучення санкційних активів через ВАКС ефективнішим для держави, ніж дії АРМА
Механізм стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави через ВАКС із подальшим продажем на аукціонах Фонду державного майна демонструє високу ефективність – і з точки зору наповнення бюджету, і з позиції справедливого розподілу активів та економічного покарання для осіб під санкціями, які пов’язані з країною-агресором.
Про це заявили учасники III Конференції "Бізнес VS Санкції", пише видання "Юридична практика".
Зокрема, виконувачка обов’язків голови Фонду держмайна Іванна Смачило повідомила, що у 2024-2025 роках до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії вже надійшли значні кошти, отримані в результаті приватизації корпоративних прав ряду компаній, стягнутих у дохід держави за рішенням Вищого антикорупційного суду.
Йдеться про такі підприємства, як каменеобробне ПрАТ "Каштан", аграрна компанія ТОВ "Інвестагро", виробник паковання ПрАТ "ПентоПак", а також газобетонний завод ТОВ "Аерок".
"Санкційне майно, що належало представникам країни-агресора чи зрадникам, більше не працює проти України – тепер воно служить її відновленню. Ми успішно реалізували ці об’єкти, а отримані кошти спрямували до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Це яскравий приклад того, як ми втілюємо у життя принципи справедливості та досягаємо максимальної економічної ефективності", – наголосила Смачило, уточнивши, що надходження до держбюджету від приватизаційних аукціонів стягненого санкційного майна сягнули понад 2 млрд грн.
Учасники обговорення відзначили, що модель вилучення активів через ВАКС і реалізація їх через ФДМУ результативніша для держави, ніж механізм управління заарештованими активами через АРМА.
Партнер юридичної фірми "Назар Кульчицький і партнери" Маркіян Бем зауважив, що хоча система санкцій в Україні має певні недоліки, загалом вона демонструє результат. Правник відзначив ефективну роботу ВАКС, його здатність змінюватися, усувати певні недоліки законодавства.
"Більша проблема, що санкційний процес йде нога в ногу з процесами в кримінальних провадженнях. Тобто до власників активів паралельно застосовуються санкції та реєструються кримінальні провадження. Така схема функціонує в кожній санкційній справі. Зокрема, активи визнаються речовими доказами і на них накладаються арешти", – пояснив правник.
Маркіян Бем навів як приклад ефективної та гнучкої практики ВАКС рішення у справі Shell. У цьому кейсі суд дозволив державі стягнути 100% акцій компанії, яка володіла мережею АЗС, хоча частка належала і підсанкційним, і непідсанкційним власникам. Суд визначив, що останні зможуть у майбутньому повернутися до України та відновити свої права. Це дозволило Shell зареєструвати право власності та продати свою частку.
"Такий підхід дає можливість більш точково підходити до застосування санкцій", – зазначив експерт.
Натомість питання ефективності управління активами АРМА викликає все більше критики. За словами Бема, передання активів конкурентам, а також непрозора чи недостовірна оцінка майна – це системні проблеми. Як приклади він навів занижену в рази оцінку ТРЦ "Гулівер", а також корпоративних прав виробника "Моршинської", де некоректність оцінки підтверджена незалежними оцінювачами.
Правник пояснив, що заниження вартості компаній в АРМА відкриває простір для їхнього розграбунку управителями, несе ризики знецінення бізнесів, які Україна може отримати після вилучення часток акціонерів під санкціями через ВАКС для подальшої реалізації через ФДМУ.
На цьому тлі зростає підтримка моделі, за якою держава не просто арештовує активи, а в законний спосіб стягує їх через ВАКС у дохід бюджету, а потім через ФДМУ реалізовує та спрямовує кошти на відновлення країни. Під час конференції правники висловили сподівання, що проведена реформа АРМА дозволить усунути системні недоліки в її роботі.
