Справа про "яйця по 17" для ЗСУ: Суд третій місяць не може заочно арештувати скандальну підприємицю Глиняну, – ЦПК

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) з квітня не може обрати заочний запобіжний захід для підприємиці Тетяни Глиняної, яку підозрюють у справі про схему закупівлі продуктів харчування для ЗСУ за завищеними цінами та оголосили у розшук.

За цей час слідчий суддя ВАКС Володимир Воронько призначив 5 судових засідань для розгляду клопотання детектива НАБУ про заочний арешт Глиняної, повідомляє "Центр протидії корупції".

За даними ЦПК, всі судові засідання тривали недовго, а деякі з них взагалі зривались через те, що на них не з'являлися захисники Глиняної. При цьому в жодному випадку суддя не досліджував поважність причин неявки захисників.

"Глиняну представляє три захисники і вкрай дивною виглядає ситуація, коли всі вони одночасно не зʼявляються на судове засідання, а суддя жодним чином на це не реагує. Показовою була ситуація, коли засідання довелось зняти через те, що захисники синхронно не могли на нього зʼявитись, а однією з причин було назване... весілля", – зауважують у ЦПК.

Зазвичай у таких випадках суддя мав би дослідити причини неявки і в разі визнання їх неповажними, звернутись до дисциплінарної комісії з метою притягнення адвокатів до відповідальності. Більше того, він міг би залучити безоплатного адвоката, що пришвидшило б розгляд клопотання, однак суддя цього не зробив.

"При цьому Воронько призначав судові засідання ледь не раз на тиждень, а наступне призначив на початок липня, тобто через місяць після останнього засідання. Хоча закон чітко говорить, що таке клопотання має розглядатись протягом 72 годин", – наголошують у ЦПК.

Наступне судове засідання в цій справі призначене на 1 липня о 12:00.

Водночас цей же суддя від початку травня розглядає клопотання про заочне розслідування у справі Глиняної, але провів за цей час лише два засідання.

"Слід зазначити, що без заочного арешту підозрюваної детективи не можуть розпочати і без того довгий і складний процес екстрадиції Глиняної. Таким чином, Воронько своїм підходом до розгляду справи лише віддаляє початок цього процесу", – додали у ЦПК.

Як повідомлялося, у квітні НАБУ оголосило у розшук підприємицю Тетяну Глиняну, її підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 (Пособництво), ч. 5 ст. 191 (Привласнення та розтрата майна), ч. 2 ст. 15 (замах на вчинення злочину), ч. 3 ст. 209 (Відмивання нелегальних доходів) КК України.

Що відомо про схему розкрадання коштів на харчах для ЗСУ

Нагадаємо, 2 квітня НАБУ оголосило про підозру п'яти особам у так званій справі про "золоті яйця Міноборони".

Серед підозрюваних – ексначальник департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богдан Хмельницький, підприємиця Тетяна Глиняна, якій були підконтрольні компанії постачальники, а також також ексдиректор компанії "Преміум Компані" Микола Дешпетко, директор ТОВ "Актив Компані" Валерій Мелеш та Лариса Швець.

ВАКС вже випустив Валерія Мелеша під заставуу розмірі 1,2 млн грн. Він керує ТОВ "Актив Компані", з яким Міноборони і уклало скандальний договір, що передбачав постачання яєць для ЗСУ за ціною 17 гривень за штуку. Ексдиректора іншого постачальника харчів для ЗСУ ТОВ "Преміум Компані" Миколу Дешпетку суд відпустив під заставу у розмірі 5 млн грн.

Водночас колишній міністр оборони Олексій Резніков, який очолював міністерство у період дії цієї схеми, наразі не перебуває в статусі підозрюваного або свідка у цій справі, а Тетяна Глиняна завчасно втекла з України, визнавали у НАБУ.

За даними слідства, завдяки маніпуляціям із затвердженим Міноборони каталогом продуктів харчування для ЗСУ, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, підконтрольні Глиняній, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 млн грн.

Ці гроші, зокрема, могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості. Йдеться про Тетяну Глиняну, пов'язані з нею компанії досі постачають харчі для ЗСУ. На думку слідства, вчиненню злочину сприяв посадовець Міністерства оборони, який під час підписання договорів "не помічав" цінових аномалій у каталозі.

Після початку досудового розслідування у січні 2023 року та поширення у медіа відповідної інформації, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 грн за штуку, співучасники оборудки зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню бюджетних коштів на суму 788 млн грн.

Нагадаємо, у 2023 році видання "Дзеркало тижня" повідомило, що Міністерство оборони підписало угоду на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у тилових регіонах, на загальну суму 13,16 млрд грн. При цьому, ціни на окремі категорії продуктів виявилися завищеними у 2-3 рази. Наприклад, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку.

Тодішній міністр оборони Олексій Резніков заперечував інформацію про закупівлю продовольства для військових за завищеними цінами, а ціни на яйця пояснив помилками у документації, розповідаючи про те, що яйця нібито купували кілограмами.

Водночас він визнав, що через це наприкінці грудня було відсторонено, а у січні звільнено з Міністерства оборони керівника відповідного департаменту Богдана Хмельницького. Разом із тим після скандалу з Міноброни звільнився заступник міністра В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ.

Автор: Михайло Орлюк