"Слуги народу" готують амністію за корупцію та розкрадання на постачанні зброї для ЗСУ, – ЦПК

126 народних депутатів (123 з яких – з фракції "Слуга Народу") зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №13423, який фактично передбачає амністію за злочини, вчинені під час виконання оборонних контрактів.

Зокрема, депутати пропонують виключити кримінальну відповідальність за всі види злочинів, якщо злочин вчиняється під час виконання оборонного контракту або вчиняється службовою особою підприємства, включеного до спеціального Переліку підприємств оборонного промислового комплексу, повідомляє "Центр протидії корупції" (ЦПК).

Затверджувати цей перелік буде Міністерство оборони, він буде таємним.

Законопроєкт також передбачає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) більше не зможе розслідувати зловживання в оборонній сфері, а інші правоохоронні органи отримають можливість починати розслідування та слідчі дії щодо підприємств з переліку Міноборони виключно за погодженням з Генпрокурором.

"Законопроєкт №13423 фактично легалізує корупцію в оборонній сфері – при чому для заздалегідь погодженого кола постачальників Міноборони. При цьому збройні контракти на сьогодні отримують у тому числі дуже близькі до оточення Зеленського особи на кшталт Тимура Міндіча", – зазначає заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан.

Зокрема, за оцінками ЦПК, законопроєктом №13423 пропонується:

• ввести нову статтю Кримінального кодексу (№43-2), згідно з якою не є кримінальним правопорушенням діяння службових осіб підприємств ОПК, навіть якщо вони формально містять ознаки злочину, якщо такі дії були спрямовані на "виконання державного контракту" та мали "суспільно корисну мету";
• звільнити від відповідальності недоброчесних постачальників зброї "заднім числом": навіть якщо правопорушення сталося до включення підприємства до Переліку підприємств ОПК, але під час воєнного стану, – відповідальність не настає, якщо діяння було "задля виконання контракту";
• створити "імунітет" для підприємств ОПК: юридичні особи не підлягають кримінально-правовим заходам протягом всього строку перебування в Переліку Міноборони, навіть якщо фактичні обставини порушення виникли раніше;
• дозволити лише генпрокурору вносити відомості до ЄРДР щодо таких правопорушень, а також санкціонувати повідомлення про підозру, затримання, арешт, обшуки, тимчасовий доступ, відсторонення від посади тощо;
• впровадити особливий режим на роки вперед: такий режим діятиме не лише під час воєнного стану, а ще протягом трьох років після його завершення.

У ЦПК додали, що у випадку ухвалення законопроєкту №13423 відповідальності за злочини під час постачання зброї зможуть уникнути:

• Леонід Шиман, директор Павлоградського хімзаводу, та інші фігуранти справи щодо постачання неякісних мін Збройним Силам України;
• Олександр Лієв, екскерівник департаменту Міноборони, та посадовці ТОВ "Львівський арсенал", які є фігурантами справи щодо розкрадання 1,5 млрд гривень під час закупівлі боєприпасів;
• фігуранти кримінального провадження НАБУ і САП щодо заволодіння коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки ЗСУ, що спричинило збитки державі на 7,3 млн грн (справа вже скерована до суду).

Читайте також: "Слуги народу" хочуть створити ще одну ТСК для розслідування корупції в обороні. Голову попередньої затримали на хабарі

Як повідомлялося, раніше Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу, а також до Кодексу про адміністративні правопорушення, які зменшать контроль за незаконним збагаченням посадовців.

Зокрема, закон обмежує строки проведення моніторингу способу життя декларантів лише строком перебування особи на відповідній посаді.

"Така законодавча пропозиція потенційно унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. Це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після звільнення", – вказували у Головному експертному управлінні Верховної Ради у своєму висновку до відповідного законопроєкту.

Автор: Михайло Орлюк