У Раду внесли законопроєкт, що дозволить приватним компаніям будувати малі АЕС
У Верховній Раді презентували законопроєкт, що відкриє приватним компаніям можливість будувати малі модульні реактори, що у майбутньому дозволить залучити приватні інвестиції у будівництво нових енергетичних потужностей в Україні.
Документ представили у парламентському Комітеті з енергетики та ЖКП, повідомляє Liga.net.
Ключова новація – скасування державної монополії на атомну енергетику, повідомив голова профільного підкомітету Анатолій Костюх. У випадку ухвалення законопроєкту, приватні інвестори зможуть самі обирати ліцензованих операторів для своїх установок, тоді як нині оператора призначає Кабмін. Володіння ядерним паливом дозволять інвесторам, але поводження з відходами залишиться за державою.
"Інвестор не прийде в Україну без дешевої електроенергії. Створення конкурентних умов в енергетиці – це найбільше завдання для нас", – сказав він.
Депутати також пропонують спростити процедури будівництва та дозволити перепрофільовувати майданчики теплових електростанцій під розміщення малих модульних реакторів (ММР).
Автори законопроєкту пояснюють необхідність його ухваленн тим, що Україні може загрожувати критичний дефіцит енергопотужностей через війну та застарілість теплової генерації. Більшість ТЕС і ТЕЦ відпрацювали свій ресурс, а їх оновлення потребує величезних витрат.
Малі модульні реактори розглядають як альтернативу. Це компактні ядерні установки потужністю до 300 МВт, які можна швидко встановити на місці старих електростанцій або біля великих заводів. Виробники обіцяють термін будівництва від трьох до п'яти років.
Згідно із презентацією Костюха, будівництво ММР оцінюють у $6 000-$12 000 за 1 кВт, а переобладнання ТЕС – у $2 000-$3 000 за 1 кВт.
Як повідомлялося, цю ідею просував колишній міністр енергетики Герман Галущенко. У 2023 році він розповідав, що Україна в межах "зеленого переходу" розглядає можливість спорудження до 20 малих модульних реакторів (ММР) замість зруйнованих унаслідок війни енергоблоків теплової генерації.
"Енергоатом" та американська Holtec International домовилися про створення виробничого комплексу для локалізації виробництва обладнання для малих модульних реакторыв (ММР) Holtec.
Высокие стартовые затраты:
Первоначальные инвестиции в строительство ветряных электростанций очень велики.
Нестабильность выработки:
Производство энергии зависит от погоды: нет ветра - нет энергии. Это приводит к перебоям в поставках.
Необходимость систем хранения:
Для обеспечения стабильного снабжения, особенно в пиковые часы, нужны дорогие аккумуляторы, которые пока не являются полностью жизнеспособным решением.
Требования к площади:
Ветряные парки занимают большие территории, что может быть проблемой в густонаселённых регионах. (Украина - далеко не пустошь)
Экологические проблемы:
Ветряные электростанции представляют опасность для птиц и летучих мышей. Шум и низкочастотные звуковые колебания (особенно)
Олександр Лозовий:
Люди питають: якого хрена? Давайте розберемось.
https://www.youtube.com/hashtag/%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0 #співдумка
З'явилась інформація, що режисер серіалу «Слуга народу» Олексій Кірющенко став співвласником енергетичної компанії, яка отримує державні підряди, і лише дивідендами заробляє близько 100 тисяч гривень на день.
Питають логічне: як режисер безосвіду в енергетиці за короткий час заходить у державний ресурсний сектор і вибивається на такі прибутки? Відповідь «бо бізнес» - не влаштовує. Тому що тут не звичайне підприємництво, а вихід на ринок, де без зв'язків не виживають навіть профільні гравці.
Факти, які вже зафіксовані журналістами:
Кірющенко став співвласником компанії «Ел-Енерго», що виграє підряди на постачання електрики держустановам.
Суми контрактів - сотні мільйонів гривень лише за 2024-2025 роки. Журналісти з Bihus.Info зафільмували, як він уникає відповідей і навіть заперечує себе на відео.
Публічного пояснення, чому саме він і чому так раптово - немає.
І ось тут суспільство і питає: «якого хрена?»
Це не емоція - це питання про прозорість.
Бо це не перший такий випадок
Це не про одного режисера, це про модель доступу через близькість до президента.
Для розуміння масштабу:
Кирило Тимошенко - людина з кампанії Зеленського, потім - заступник керівника ОП. Куратор «Великого будівництва», яке стало чемпіоном по державних тендерах і підрядах «своїх».
Люди з "Кварталу" відзначались у розслідуваннях про офшори, медіавпливи і канали комунікації з бізнесом.
І це тільки те, що вийшло в публічний простір.
Тобто це вже не питання до однієї людини - це питання до системи преференцій і конвертації близькості до влади.
Що тут мало б статися в нормальній державі:
Прозоре розкриття бенефіціарів і зв'язків компанії.
Перевірка тендерів на предмет «заточування».
Відкритий аудит дострокових рішень, контрактів і монополізації.
Натомість - тиша. А тиша при таких цифрах завжди звучить як «ви все правильно зрозуміли».
Ми не стверджуємо злочин - ми ставимо елементарне питання:
Якщо люди, наближені до президента, раптово опиняються в енергетичних потоках - хто гарантує, що це не зловживання впливом?
І якщо держава не реагує, то питання «якого хрена?» - це не тролінг, а нормальний запит на підзвітність.
Якщо суспільство мовчить на таких історіях - воно перестає бути суспільством, а стає декорацією до чужого бізнес-проєкту.
https://www.youtube.com/post/Ugkx4-w4tMC134G1ocXP2yMwPW2y4iPgj-UW
«Таких страшних цифр ще в жодному бюджеті не було», - охарактеризувала кошторис на наступний рік лідерка партії, додавши, що ключові параметри - відношення мінімального прожиткового рівня до розмірів мінімальної заробітної плати, пенсій, інших виплат - катастрофічно провалені.
«Мінімальний прожитковий рівень - це по закону і по методології порахована цифра, нижче якої платити людині не можна, бо вона фізично не зможе вижити. Так от, для пенсіонерів мінімальний прожитковий рівень складає 7479 гривень, а заклали мінімальну пенсію - 2595 гривень. Таку пенсію в Україні отримуватимуть 57% пенсіонерів, тобто майже 6 мільйонів людей. Ви що, геноцид заготували половині населення України цим бюджетом?» - звернулась вона до урядовців.