Наслідки ударів українських дронів по російським НПЗ: Завод "Газпрому" в Оренбурзі частково призупинив роботу

Оренбурзький газопереробний завод (ГПЗ) російського "Газпрому" призупинив приймання сировини з родовища Карачаганак у Казахстані.
У "Газпромі" пояснили це виникненням "аварійної ситуації" після атаки безпілотників у неділю, 19 жовтня, повідомили у Міненерго Казахстану із посиланням на отриману від російської компанії інформацію.
"Інформація про характер пошкоджень та терміни відновлення роботи заводу російською стороною поки не надана", – зауважили у міністерстві.
Водночас у відомстві запевнили, що що на газопостачання Казахстану ситуація не вплинула і споживачі отримують газ "у штатному режимі, без жодних обмежень".
Раніше губернатор Оренбурзької області Євген Солнцев повідомив, що внаслідок удару безпілотників частково пошкоджена інфраструктура та спалахнув цех заводу.
За даними російського видання "Коммерсант", підприємство зупинило частину потужностей для усунення наслідків атаки.
Оренбурзький ГПЗ входить до складу найбільшого у світі Оренбурзького газохімічного комплексу, який здатен переробляти 37,5 млрд кубометрів газу на рік. До 2025 року ГПЗ був задіяний у постачанні газу до Європи через територію України.
Як повідомлялося, напередодні у Генштабі ЗСУ заявили про удар по Оренбурзькому ГПЗ, на території заводу фіксували вибухи та масштабну пожежу. За попередньою інформацією, уражено одну з установок переробки та очищення газу.
Крім того, у Генштабі повідомляли про удар по Новокуйбишевському НПЗ у Самарській області РФ, на території підприємства фіксували вибухи та пожежу. За попередньою інформацією, уражено установки первинної переробки нафти (ЕЛОУ АВТ).
Що відомо про наслідки ударів по російським НПЗ
Як повідомлялося, Росія планувала розпочати імпорт бензину з Китаю та інших азійських країн, щоб перекрити дефіцит пального, що виник після ударів українських дронів по великих нафтопереробних заводах (НПЗ).
При цьому Росія вже збільшила закупівлі бензину з Білорусі залізницею у вересні у чотири рази, хоча значна частина білоруського пального все ще відправляється на експорт до інших країн.
За підрахунками російського аналітичного агентства "Сиала", станом на кінець вересня на НПЗ по всій країні простоювали 38% потужностей первинної переробки нафти, які могли б переробляти 338 тисяч тонн сировини на добу.
Приблизно 70% простоїв стали результатом атак українських безпілотників: станом на кінець вересня вони вивели з ладу приблизно чверть російської нафтопереробки, або близько 236 тисяч тонн на добу, випливає з оцінок агентства.
В результаті виробництво бензину за вересень скоротилося на 1 млн тонн, а його дефіцит на внутрішньому ринку досяг 20% від споживання, писало російське видання "Коммерсант" із посиланням на джерело.
Найбільш відчутно це на Далекому Сході та в окупованому Криму, де заборонили продавати більше 20 літрів бензину одному покупцю. Загалом понад 20 регіонів зіткнулися з нестачею палива.
Через падіння переробки Росія збільшує експорт нафти. На початку жовтня стало відомо, що експорт російської нафти морем зріс до максимуму майже за півтора року. Порти майже досягли межі потужності, тоді як нафтопереробка знизилася до мінімуму з весни 2022 року, писало агентство Bloomberg.