Корупційний скандал в енергетиці не вплинув на переговори щодо "репараційного кредиту" від ЄС, – віцепрем’єр
Корупційний скандал в енергетиці за участі оточення президента Володимира Зеленського не вплинув на консультації щодо надання Україні "репараційного кредиту".
Про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, відповідаючи на запитання журналістів, передає Інтерфакс-Україна.
"Реакція уряду на цей скандал абсолютно нормально сприйнята європейськими колегами. Очевидно, що незалежність, швидкість і якість розслідування є визначальними. Це означає, що і антикорупційна інфраструктура працює, це відзначають всі наші партнери. Шляхи вирішення теж є правильними, тому що ми не толеруємо корупцію. І подання на звільнення міністрів, які залучені в цей скандал, є важливим кроком", – сказав Качка.
Водночас він визнав, що сам по собі такий скандал "не є чимось приємним".
Як повідомлялося, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") розповідав, що корупційний скандал в енергетиці негативно впливає на перемовини української влади з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову програму співпраці.
Що відомо про "репараційний кредит" для України?
Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів у якості застави за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 мільярдів євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
Нагадаємо, раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 мільярдів), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
