Будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2" затягнеться на десятиліття, ‒ Reuters

Запропонований РФ газопровід для постачання російського газу до Китаю "Сила Сибіру-2" потребує "величезного обсягу робіт, завдань і переговорів", а будівництво може зайняти 8-10 років.
Про це заявив Лу Руцюань, президент Науково-дослідного інституту економіки та технологій Китаю (CNPC), повідомляє Reuters.
Останніми роками Москва активно намагається фіналізувати угоду з Пекіном щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2", а у вересні під час візиту президента Володимира Путіна до Китаю було представлено "юридично зобов'язуючий меморандум" щодо його спорудження. Пекін публічно майже не коментував цю угоду.
Лу Руцюань на форумі International Energy Executive Forum 2025 заявив, що гігантські газові проєкти на кшталт "Сили Сибіру" потребують щонайменше 8-10 років.
Водночас Деніел Єрґін, віцепрезидент S&P Global Energy, зазначив, що хоча Росія налаштована побудувати газопровід, який "вписується в загальну співпрацю та хороші відносини між Росією та Китаєм", реалізація проєкту займе більше часу, ніж багато хто думає.
Росія почала постачати газ зі Східного Сибіру до Китаю наприкінці 2019 року через газопровід "Сила Сибіру-1", який цього року має вийти на проєктну потужність у 38 млрд кубометрів. Під час нещодавнього візиту Путіна до Китаю у вересні було погоджено додаткові 6 млрд кубометрів на рік через цей маршрут. Окремо Китай погодився імпортувати з Росії ще 2 млрд кубометрів щорічно через Далекосхідний маршрут із російського острова Сахалін у Тихому океані ‒ поставки мають розпочатися у 2027 році й згодом зрости до 12 млрд кубометрів на рік.
Як повідомлялося, експорт російської нафти знизився до 14 млн тонн (101,8 млн барелів), що на 2 млн тонн менше порівняно з попереднім місяцем. Найбільше скоротилися поставки до Індії, Китаю та Туреччини ‒ сумарне зменшення склало 4,6 млн тонн. За іншими напрямками обсяги також впали на 0,7 млн тонн.
Китай оперативно компенсував дефіцит за рахунок постачань з Близького Сходу та Африки, зокрема зі Саудівської Аравії, Оману та Анголи. Протягом місяця ці країни витіснили Росію з позиції найбільшого постачальника, опустивши її на друге місце.