Промисловість Росії перейшла у фазу структурної стагнації, ‒ розвідка
Підсумки 2025 року засвідчують, що після короткочасного підйому, спричиненого різким збільшенням оборонних витрат у 2023-2024 роках, російська промисловість перейшла до фази структурної стагнації.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За період січень-листопад 2025 року обсяги промислового виробництва піднялися лише на 0,8 % у річному вимірі, що свідчить про фактичне вичерпання зростання на тлі посиленого санкційного тиску, високої ключової ставки та скорочення приватних інвестицій.
Номінальне збільшення показників забезпечували переважно окремі галузі, безпосередньо пов’язані з державним оборонним замовленням. Така вузька концентрація зростання приховує загальне падіння в цивільних секторах та посилює структурні проблеми економіки.
Основним чинником підтримки промисловості залишаються бюджетні кошти. У 2025 році федеральні видатки на національну оборону перевищують $172 млрд, тоді як на національну економіку спрямовано близько $56,1 млрд, причому більша частина цих ресурсів фактично працює на потреби оборонно-промислового комплексу. Це поглиблює залежність промисловості Росії від державного фінансування та звужує простір для ринкового розвитку.
Більшість переробних галузей, які не пов’язані з ДОЗ, демонструють спад. Зниження виробництва спостерігається в металургії, хімічній сфері, машинобудуванні та харчовій промисловості. Особливо суттєвим є падіння у випуску цивільної машинобудівної продукції ‒ від тракторів і бульдозерів до пасажирських вагонів, ліфтів та автомобілів, що вказує на помітне ослаблення внутрішнього інвестиційного попиту.
Реальна ситуація у 2025 році демонструє не промислове зростання, а структурний застій. Модель, яка тримається на оборонних витратах, виявляється нестійкою, а поєднання високої облікової ставки та санкційного тиску стримує приватні інвестиції й заважає технологічному оновленню. У цих умовах навіть офіційні прогнози на 2026 рік виглядають радше формальними заявами, ніж оцінками, що відповідають реальному стану економіки.
Як повідомлялося, експорт російського природного газу трубопровідними маршрутами до Європи у 2025 році скоротився на 44 % і опустився до найнижчої позначки з середини 1970-х років. Така динаміка стала наслідком закриття українського транзитного напрямку та поступового згортання імпорту викопного палива з Росії з боку ЄС.
До цього Європа залишалася головним ринком, що забезпечував Росії основні доходи від торгівлі нафтою та газом, опираючись на мережу трубопроводів, зведених ще в 1960-1970-х роках у часи СРСР. Максимальні обсяги постачання російського газу до Європи фіксувалися у 2018-2019 роках, коли вони перевищували 175-180 млрд кубометрів на рік і приносили "Газпрому" та російській державі, яка контролює компанію, десятки мільярдів доларів.
