Закарпатська облрада замовила будівництво школи на 225 мільйонів у компанії, пов’язаній з Комарницьким і Тищенком
Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської облради 22 грудня за підсумками тендеру замовила ТОВ "Гарантбуд" коригування будівництва школи та котельні на суму 225,58 млн грн.
Про це повідомляють "Наші гроші".
Будівництво школи триває з 2021 року, а підрядником з 2023 року є ТОВ "Гарантбуд". За виконані роботи компанія вже отримала 119,22 млн грн.
Згідно з новим договором, у останній тиждень 2025 року мали виконати роботи на суму 67,20 млн грн із загальної вартості близько чверті мільярда гривень. Угода дозволяла підряднику отримати аванс до 70% річного фінансування, тож 25 грудня "Гарантбуд" отримав аванс у розмірі 47,00 млн грн.
Фінансування робіт здійснюється з місцевого бюджету. Підрядник отримав замовлення без конкуренції.
КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" очолює Антон Громовий, уповноваженою особою з питань публічних закупівель є Ігор Цмур. З вересня 2023 року головою Закарпатської облради є Роман Сарай.
ТОВ "Гарантбуд" належить Олегу Длуському з Ужгорода. Він також володіє консорціумом "Термінал Япи і Гарантбуд", засновниками якого є "Гарантбуд" (90%) та турецька компанія "Термінал Япи Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (10%).
За інформацією антикорупційного центра "Межа", компанія "Гарантбуд" пов’язана з Денисом Комарницьким та нардепом Миколою Тищенком. Раніше фірма була зареєстрована у Києві, а потім перереєстрована у Кольчино після того, як Тищенко став керівником Закарпатської обласної організації партії "Слуга народу". Крім того, "Гарантбуд" є засновником київського консорціуму "Адамант і Кінтегро" (7,14%), власниками якого є Петро Левченко та Роман Топазли.
Як повідомлялося, 6 лютого 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинного угруповання на чолі з Денисом Комарницьким, якого називали "смотрящим за Києвом".
Схема полягала в пошуку привабливих земельних ділянок та оформленні на підконтрольних осіб права власності на споруди, яких на цих ділянках фактично не існувало. Потім до міськради подавали заяви про надання права власності на земельні ділянки під обслуговування цих нереальних споруд, що дозволяло уникати проведення торгів.
Депутати Київської міськради та посадовці КМДА забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, отримуючи за це хабарі у вигляді грошових коштів та об’єктів нерухомості.
