Виплавка чавуну зросла, виробництво сталі скоротилося: Які зміни відбулись у металургії у 2025 році
За результатами 2025 року українська металургія збільшила випуск товарного прокату на 4,8%, тоді як виробництво сталі знизилося на 2,2% і становило 7,41 млн тонн.
Попри це, країна зберігає статус вагомого учасника світового металургійного ринку, хоча й зіштовхується з суттєвими викликами ‒ насамперед через запровадження європейського екологічного мита CBAM та перебої в енергопостачанні, повідомляє GMC Center.
Зокрема, виплавка чавуну у 2025 році зросла на 11,2%, до 7,88 млн тонн ‒ це один із найкращих результатів галузі від початку повномасштабної війни. Така тенденція свідчить про структурні зрушення у металургії та її здатність адаптуватися до нових ринкових умов. Підвищення обсягів доменного виробництва обумовлене значним зовнішнім попитом на сировину, насамперед на експортних ринках, зауважили аналітики GMC Center.
Попри позитивні зміни, виробництво залишається суттєво нижчим за довоєнні показники: у 2021 році в Україні виплавили 21,16 млн тонн чавуну та 21,37 млн тонн сталі, тоді як у 2025 році ‒ лише 7,88 млн і 7,41 млн відповідно. Обсяги прокату за цей час скоротилися з 19,08 млн тонн до 6,52 млн.
Аналітики GMK Center прогнозують, що результати 2025 року сформують складну основу для 2026-го. Очікується, що випуск сталі залишиться на рівні близько 7,2 млн тонн, що фактично означає досягнення поточного максимуму виробництва в умовах війни. Зростання стримуватиметься слабким світовим попитом, агресивним демпінгом із боку Китаю, високими енергетичними та логістичними витратами, а також посиленням торговельних бар’єрів.
При цьому стабільно високий зовнішній попит на чавун може й надалі підтримувати доменне виробництво. У 2026 році потенційне збільшення випуску сталі в країнах ЄС і відмова Євросоюзу від російського чавуну відкривають додаткові можливості для українських експортерів. На цьому тлі аналітики пояснюють дисбаланс 2025 року, коли зростання виробництва чавуну відбувалося паралельно зі стагнацією сталеплавильних потужностей.
Серед ключових ризиків для галузі у 2026 році називають:
- повномасштабне впровадження CBAM;
- нові тарифні квоти ЄС;
- нестабільність електропостачання через регулярні обстріли.
Лише за останній місяць через аварійні вимкнення двічі зупиняв роботу комбінат "Запоріжсталь", подібні проблеми переживає й "АрселорМіттал Кривий Ріг". Це суттєво ускладнює планування виробництва та підвищує операційні ризики.
За останні п’ять років найбільші металургійні підприємства України перерахували до бюджетів різних рівнів 190 млрд грн податків і зборів (приблизно $6,2 млрд). За підсумками 2024 року на частку чотирьох провідних компаній припадало 1,6% усіх бюджетних надходжень.
Аналітики попереджають: у разі подальшого зростання тарифів державних монополій або підвищення вантажної ставки Укрзалізниці держава може втратити значні доходи, адже виробники будуть змушені згортати діяльність.
Як повідомлялося, 8 січня металургійний комбінат "Запоріжсталь" призупинив виробництво після російської атаки та наразі готується до поступового відновлення роботи.
7 січня масована дронова атака РФ по енергетичній інфраструктурі спричинила блекаут у Запорізькій області. Через повну втрату електропостачання комбінат, як і всі інші споживачі в регіоні, залишився без зовнішнього живлення та був змушений повністю зупинити виробничі процеси.
