Запуск російського аналога Starlink відклали через провал у виробництві супутників
В Росії відклали запуск першої партії з 16 низькоорбітальних супутників для широкосмугового доступу в інтернет, який мала здійснити компанія "Бюро 1440" наприкінці минулого року.
Про це повідомляє "Коммерсант".
У вересні глава "Роскосмосу" Дмитро Баканов заявляв, що до кінця 2025 року в межах проєкту "Рассвет" на орбіту виведуть перші 300 супутників. Ця групування має стати російським аналогом Starlink Ілона Маска та забезпечити доступ до інтернету в будь-якій точці планети.
За інформацією двох джерел на космічному ринку, перенесення запуску першої партії з 16 апаратів пов’язане з тим, що необхідну кількість супутників досі не зібрано.
У "Бюро 1440" заявили, що компанія виконує роботи "відповідно до встановлених цільових термінів" і обіцяє надавати інформацію про хід проєкту "в міру проходження етапів".
"Точні дати запусків та інша чутлива інформація не підлягають розголошенню", ‒ зазначили в компанії.
Згідно з описом федерального проєкту "Інфраструктура доступу в інтернет" у складі нацпроєкту "Економіка даних", у 2025 році планувалося вивести на орбіту 16 перших апаратів, у 2026-му ‒ 156, у 2027-му ‒ 292, а у 2028-му ‒ 318. Для цього до 2030 року передбачено 24 запуски.
Наразі на орбіті перебувають лише шість супутників "Бюро 1440", запущених у рамках двох експериментальних місій.
Як повідомлялося, Росія все частіше оснащує ударні безпілотники супутниковими терміналами Starlink. Це дозволяє дронам зберігати стабільне керування та навігацію навіть при активному глушінні сигналів. Як наслідок, робота українських систем радіоелектронної боротьби значно ускладнюється, а ефективність російських ударів зростає.
Фахівці пояснюють, що канали зв’язку Starlink набагато складніше придушити порівняно з сигналами GPS, Galileo чи ГЛОНАСС, адже вони працюють на вузьконаправлених високочастотних передачах. Саме тому безпілотники продовжують передавати координати та отримувати команди від операторів.
