Україна має погодити з ЄС темпи впровадження європейських правил, щоб не нашкодити агробізнесу, ‒ Качка
Україні необхідно узгодити з Європейським Союзом оптимальні темпи впровадження європейських регуляторних норм, щоб вихід на ринки ЄС не створив загроз для вітчизняного агробізнесу.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час регіонального діалогу "Агросектор на шляху до ЄС: де ми знаходимося та що чекає попереду", повідомляє "Укрінформ".
"У нас є багато регуляторних речей, які треба планомірно запровадити. І задача нашої переговорної команди ‒ знайти той темп, у якому ми максимально швидко, але без негативу для українських товаровиробників зможемо ці речі запровадити", ‒ зауважив Качка.
Він підкреслив, що інтеграція українського агросектору в ринки ЄС залежить від адміністративної готовності держави та готовності бізнесу працювати за новими правилами. Йдеться про ефективну взаємодію урядових інституцій з європейськими структурами та здатність агровиробників працювати відповідно до європейських стандартів.
Віцепрем’єр також звернув увагу на політичний контекст євроінтеграції аграрної галузі, зауваживши, що в ЄС існує певний скепсис щодо українських аграріїв, адже Україну нерідко використовують у внутрішніх дискусіях про підтримку фермерів.
Водночас він наголосив, що для України ключовим є довести свою спроможність ефективно переходити на європейські норми. Зокрема, у сфері засобів захисту рослин надто швидкий та неузгоджений перехід може спричинити дефіцит препаратів, яких поки немає на українському ринку. Саме ці ризики, за словами Качки, Україна активно пояснює Єврокомісії.
Окремо віцепрем’єр зупинився на питаннях Спільної аграрної політики ЄС, яка передбачає систему регулювання, підтримки та субсидування сільського господарства. Качка повідомив, що в Україні вже створено Виплатну агенцію, яка відповідатиме за адміністрування, контроль і розподіл державної та донорської фінансової підтримки аграріям відповідно до стандартів ЄС.
"Тепер нашим завданням є її наповнити грошима і розбудовувати фінансову підтримку агросектору", ‒ резюмував віцепрем’єр.
Як повідомлялося, український ринок органічної продукції залишається орієнтованим переважно на експорт, а Європейський Союз виступає його основним напрямком. У 2018-2024 роках Україна стабільно входила до п’ятірки найбільших постачальників органічної продукції до ЄС.
У структурі експорту провідні позиції займають кукурудза, пшениця, соя, соняшникова макуха, шрот, олія, просо, ягоди та мед.
Щороку обсяг поставок з України перевищував 170 тис. тонн. Зокрема, у 2021 році до ЄС було експортовано 190 тис. тонн органічної продукції, у 2022 році ‒ 208 тис. тонн, у 2023 році ‒ 174 тис. тонн, а у 2024 році ‒ 204 тис. тонн.
