Державний борг зріс за рік на $47 мільярдів і сягнув 98,4% ВВП, – Мінфін
В умовах воєнного стану Україна забезпечує покращення ключових боргових показників, попри об’єктивно неминуче зростання обсягу державного боргу, зумовлене суттєво підвищеними потребами державного бюджету у сфері безпеки та оборони.
Станом на кінець 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9,04 трильйона гривень ($213,3 млрд), що на 29,5% (28,4% в доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.
За рік загальна сума державного та гарантованого боргу зросла на 2,06 трильйона гривень (на $47,3 млрд) та сягнула 98,4% прогнозного ВВП України у 2025 році, свідчать попередні розрахунки Міністерства фінансів.
У розрізі кредиторів найбільша частка державного та гарантованого державою боргу припадає на:
- 66% – пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав;
- 22% – випущені цінні папери на внутрішньому ринку;
- 10% – випущені цінні папери на зовнішньому ринку та позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ;
- 2% – інша заборгованість.
Валютна структура державного та гарантованого державою боргу виглядає наступним чином:
- частка у євро – 45%;
- у доларах США – 23%;
- у гривні – 21%;
- у спеціальних правах запозичень (СПЗ) МВФ – 8%;
- в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах – 3%.
У Мінфіні уточнили, що найбільшим джерелом фінансування державного бюджету у 2025 році стали кредити ERA від країн G7 в обсязі $37,9 млрд, які частково обліковуються як державний борг, а також фінансування від ЄС в обсязі $12,1 млрд.
Протягом року заборгованість України за пільговими кредитами ЄС збільшилась на 1,65 трлн грн ($38,6 млрд).
Водночас платежі з погашення за кредитами Ukraine Facility мають пільговий період тривалістю 11-12 років та можуть компенсуватись країнами Європейського Союзу. Своєю чергою обслуговування та погашення кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок джерел, не пов’язаних із держбюджетом, зокрема доходів від заморожених російських активів, зауважили у Мінфіні.
Станом на кінець 2025 року близько 75% державного та гарантованого державою боргу України є зовнішнім, при цьому понад половину цього боргу становлять зобов’язання перед ЄС (близько 40% від усього державного боргу). Решта зовнішнього боргу припадає на інші держави-партнери та міжнародні фінансові організації.
Частка комерційного зовнішнього боргу скорочена до рівня менше 10%. Близько 22% боргового портфеля становить внутрішній державний борг. Ще близько 3% припадає на гарантований державою борг, частка якого послідовно скорочується протягом останніх років.
У Мінфіні також уточнили, що за останні роки середньозважений строк до погашення державного боргу зріс з 6,3 року у 2021 році до 13,37 року у 2025 році, тобто більш ніж у 2,1 раза. Строковість зовнішнього державного боргу за цей період збільшилась з 6,3 року до 15,75 року, що суттєво знизило ризики рефінансування.
Паралельно відбулося зменшення вартості державного боргу: середньозважена вартість державного боргу знизилась з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025 році, тобто у 1,6 раза. Вартість зовнішнього державного боргу скоротилась з 4,5% до 1,9%, або більш ніж у 2,3 раза, завдяки зростанню частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
"Такі позитивні зміни суттєво знижують ризики рефінансування та підтримують стійкість державних фінансів у середньостроковій перспективі", – додали у Мінфіні.
Як повідомлялося, наприкінці грудня минулого року Україна оголосила про успішне завершення реструктуризації державних деривативів, прив’язаних до ВВП (ВВП-варантів), шляхом їх обміну на новий випуск єврооблігацій з погашенням у 2032 році на загальну суму $3,5 млрд.
За оцінками Міністерства фінансів, без цієї реструктуризації виплати за ВВП-варантами в 2025-2041 роках могли б сягнути від $6 млрд до $20 млрд залежно від темпів економічного зростання.
