Хто входитиме до числа малого бізнесу за критеріями ЄС: Свириденко пропонує рахувати працівників, дохід і активи
Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт № 15001 "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва".
Ініціатором виступила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, повідомляє "Судово-юридична газета".
Ініціатива покликана встановити єдині й зрозумілі підходи до класифікації підприємств, покращити якість статистики для вироблення державної політики, стимулювати конкуренцію та сприяти подальшому просуванню України на шляху європейської інтеграції.
Що пропонується:
- під час визначення категорій малого та середнього бізнесу використовувати такі показники, як середня чисельність працівників у еквіваленті повної зайнятості за календарний рік, обсяг чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за цей період та/або балансову вартість активів на кінець звітного року;
- до суб’єктів мікропідприємництва відносити компанії, у яких середня кількість працівників у еквіваленті повної зайнятості за календарний рік не перевищує 9 осіб і які відповідають хоча б одному з критеріїв: чистий дохід за рік не перевищує 2 млн євро або балансова вартість активів на кінець року не перевищує 2 млн євро;
- до суб’єктів малого підприємництва зараховувати компанії з середньою чисельністю працівників до 49 осіб і за умови відповідності хоча б одному з критеріїв: чистий річний дохід не перевищує 10 млн євро або балансова вартість активів на кінець року не перевищує 10 млн євро;
- до суб’єктів середнього підприємництва зараховувати компанії, де середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 249 осіб і які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: чистий річний дохід не перевищує 50 млн євро або балансова вартість активів наприкінці року не перевищує 43 млн євро;
- визначати суб’єктами великого підприємництва тих господарюючих суб’єктів, які не підпадають під критерії мікро-, малого чи середнього бізнесу;
- встановити, що суб’єкти господарювання, які не ведуть бухгалтерського обліку та не подають фінансової звітності, можуть отримувати статус мікро-, малого або середнього бізнесу без урахування критерію щодо балансової вартості активів;
- передбачити, що юридичні особи, у статутному капіталі яких не менше 25% акцій належать державі або органу місцевого самоврядування (за винятком громад із бюджетом меншим за 10 млн євро та чисельністю населення меншою ніж 5 тис.), не належать до суб’єктів мікро-, малого чи середнього підприємництва.
Як повідомлялося, Міністерство фінансів затвердило статут Національної установи розвитку (НУР), яка буде зосереджена на підтримці мікро-, малого та середнього бізнесу. Відтепер НУР офіційно набуває статусу державної фінансової установи розвитку.
Статут містить оновлену модель корпоративного управління, розроблену відповідно до рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР/OECD). Центральним органом управління визначено Наглядову раду, до якої входять представники держави та незалежні фахівці з міжнародним досвідом.
