Обмеження експорту металобрухту з України не загрожує польській металургії, – GMK-Center
Тимчасове обмеження експорту металобрухту з України не вплине на забезпечення польських металургійних підприємств сировиною.
Головний наслідок такого обмеження полягає лише в тому, що Польща перестає бути хабом для реекспорту українського брухту до Туреччини, йдеться у аналітичному дослідженні порталу GMK-Center.
Аналітики видання зауважують, що за останні роки Польща перетворилася на ключовий транзитний хаб українського брухту на шляху до Туреччини. Водночас частка української сировини у загальному споживанні польських металургів за цей час не перевищувала 5%. Основні потреби у металобрухті польські металурги забезпечують за рахунок внутрішньої заготівлі та імпорту з сусідніх Німеччини та Чехії.
За підрахунками GMK-Center, у 2024-2025 роках заготівля брухту в Польщі становила 6,5-6,8 млн тонн, тоді як споживання місцевими меткомбінатами – 4,4-4,5 млн тонн. Найбільші гравці ринку – ArcelorMittal Poland, CMC Poland та Złomrex (Cognor Holding) – мають власні мережі пунктів прийому брухту, що дозволяє повністю забезпечувати сталеплавильні потужності країни без імпорту з України.
Причина, через яку польські трейдери раніше закуповували український брухт, була економічною: завдяки різниці цін між польськими меткомбінатами та турецьким ринком виникала вигідна маржа на реекспорт. З 2022 до 2025 року це призвело до рекордного експорту польського брухту – 2,95 млн тонн у 2025 році, переважно до Туреччини.
Водночас у 2021-2025 роках українська заготівля брухту впала більш ніж у 2,5 раза, тоді як відвантаження на експорт зростали рекордними темпами. Відтак, рішення уряду тимчасово призупинити експорт дозволить покращити забезпечення місцевих металургійних підприємств, збільшити податкові надходження та зберегти додану вартість у країні.
Для польських меткомбінатів це не створює проблем: надлишок внутрішньої заготівлі, скорочення виплавки сталі та можливість імпорту брухту з Німеччини і Чехії гарантують стабільне постачання, вважають аналітики GMK-Center.
При цьому деякі польські лобісти закликали Єврокомісію втрутитися у ситуацію, заявляючи про потенційні втрати для польської промисловості. Експерти GMK-Center вказують, що ці заяви не відповідають ринковій реальності і можуть бути зумовлені політичними мотивами або комерційними інтересами трейдерів, які раніше заробляли на реекспорті брухту до Туреччини.
Таким чином, тимчасове обмеження українського експорту брухту змінює статус Польщі як хабу для реекспорту брухту, проте не створює дефіциту ресурсу для місцевих меткомбінатів. Польська металургія залишається самодостатньою завдяки внутрішній заготівлі та можливостям імпорту з країн ЄС, констатують аналітики GMK-Center.
Нічого. Хай лежить до тих часів, коли у нас будуть відповідні технології та потреби. Літій буде значно більш дорогим, коли з'являться практичні термоядерні реактори, він потрібен для генерації палива - тритію.
Те ж саме з ураном - він нам потрібен буде для реакторів-бридерів.
Я мав на увазі, що треба не добувати ці ресурси. Хай лежать в землі до кращих часів, коли ми, в Україні, зможемо їх використовувати.
в 2024 ми експортували 665,848кг урану, на суму лише 80,628,120 дол сша.
якщо цей самий уран використати в реакторах на швидких нейтронах, можна згенерувати енергії на 16трлн грн. при нинішній ціні за електрику в 4.32/квт*год.
весь бюджет України в 24 році - лише 3,35 трлн грн.
Очевидно, що такий грабіжницький експорт треба зупиняти.