Імпорт російської нафти до Китаю у лютому досягне нового рекорду через скорочення закупівель Індією, ‒ Reuters

Китайські незалежні нафтопереробники активно скуповують сильно здешевлену російську нафту після того, як Індія суттєво зменшила імпорт. За попередніми оцінками Vortexa Analytics, обсяги поставок російської нафти до Китаю у лютому становитимуть близько 2,07 мільйона барелів на добу.
Це перевищує січневий показник у 1,7 мільйона барелів на добу, повідомляє Reuters.
Дані Kpler показують ще вищий рівень ‒ 2,083 мільйона барелів на добу у лютому проти 1,718 мільйона барелів на добу у січні.
З листопада Китай замінив Індію як головний покупець російської нафти морським шляхом. Це сталося через західні санкції щодо війни в Україні та тиск США на Нью-Делі з метою укладення торговельної угоди, що змусило Індію скоротити імпорт російської нафти до дворічного мінімуму у грудні.
Зниження попиту з боку Індії призвело до розширення дисконту на російську нафту: для поставок до Китаю у січні-лютому Urals торгується зі знижкою $9-11 за барель до бенчмарку ICE Brent. Це один з найнижчих рівнів за останні роки для сорту Urals, який раніше частіше спрямовувався до Індії через коротші маршрути.
Крім Urals, до Китаю йдуть сорти Sokol, Varandey та традиційний ESPO з порту Козьміно на Далекому Сході. Це створює сильну конкуренцію з іранськими поставками.
Незалежні китайські нафтопереробники, відомі як "чайники", є найбільшими у світі споживачами підсанкційної нафти з Росії, Ірану та Венесуели.
ESPO для березневих поставок торгувався зі знижкою $8-9 за барель до ICE Brent, тоді як іранський Light ‒ $10-11.
"Для "чайників" російська нафта зараз виглядає надійнішою, оскільки люди побоюються завантажень іранської нафти в разі військового конфлікту", ‒ пояснила аналітикиня Vortexa Емма Лі.
Як повідомлялося, США видали генеральну ліцензію компанії Reliance Industries Ltd (Індія). Дозвіл дозволяє нафтопереробному заводу компанії безпосередньо купувати венесуельську нафту без порушення санкційного режиму.
Генеральна ліцензія дозволяє купівлю, експорт, продаж та переробку вже видобутої нафти венесуельського походження. Надання ліцензії може прискорити експорт венесуельської нафти та знизити витрати на сировину для оператора найбільшого у світі нафтопереробного комплексу.