Російський фондовий ринок втратив третину капіталізації відколи Путін доручив її подвоїти
Президент Росії Владімір Путін у травні 2024 році, після чергового "переобрання", вимагав збільшити капіталізацію російського фондового ринку до 2030 року вдвічі – з 33% до 66% ВВП.
Проте відтоді вона знизилася приблизно на третину, а з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України – вже вдвічі, пише The Moscow Times.
До кінця минулого року капіталізація становила приблизно 50 трлн руб., або 23% ВВП.
У 2021 році російські компанії, що торгуються на біржах коштували 62,8 трлн руб., а їхне відношення до ВВП було вдвічі більше, ніж зараз, – 47%.
Відтак, тепер для виконання поставленої Путіним "національної мети" капіталізацію треба вже не подвоїти, а потроїти.
Вона могла б зрости за рахунок зростання котирувань акцій або розміщення нових паперів (IPO), розширення ринку за рахунок появи нових компаній. Утім, жоден із цих способів у нинішніх умовах не працює.
Інвестиції в Росії
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та взаємних санкцій, коли Росія заблокувала активи нерезидентів із "недружніх" країн на рахунках типу "С", російський ринок залишився без іноземних інвесторів.
Ринок втратив зовнішнє фінансування і став спиратися на внутрішні ресурси, проте їх недостатньо.
До 2022 року близько 60% обороту торгів забезпечували інституційні інвестори, переважно іноземні, і вихід іноземних гравців створив "вакуум ліквідності".
Його заповнили російські роздрібні інвестори, але це не вирішило проблеми: домінування роздрібу виявило критичну проблему ємності ринку: зміна бази інвесторів зробила ринок масовим за кількістю учасників, але обмеженим за обсягом капіталу.
При цьому фрагментований попит фізичних осіб не здатний взяти на себе великі розміщення: роздрібний інвестор може забезпечити успіх угоди на 3-5 млрд руб., але не здатний замінити іноземні фонди в угодах на суму понад 50 млрд руб.
Котирування також не зростають: індекс "Московської біржі" з початку 2024 року знизився на 12%, а з моменту підписання указу Путіна – на 20%.
Високі відсоткові ставки відбивають в інвесторів інтерес до вкладень в акції: застрахований державою депозит під 14-15% (а минулого року за ставками вищими за 20%) роблять акції малопривабливими.
За даними Центробанку РФ, минулого року росіяни скоротили вкладення в акції на 26 млрд руб.
Іноземні інвестиції
У вересні минулого року повідомлялося, що інвестори з "недружніх" країн не зацікавилися пропозицією вкладати кошти в російські цінні папери з гарантією від президента РФ Владіміра Путіна, що вони не будуть заморожені.
Путін підписав такий указ 1 липня, Центробанк РФ спеціально для нових грошей розробив новий тип рахунків "Ін", але ніхто їх не відкривав.
Нагадаємо, на початку липня президент Росії Владімір Путін підписав указ, намагаючись залучити нові іноземні інвестиції на фінансові ринки РФ, незважаючи на масштабні санкції через війну в Україні.
Обсяг іноземних інвестицій у Росію продовжує стрімко скорочуватися і станом на жовтень 2024 року опустився до мінімуму за останні 15 років. Відтак, надії Кремля на те, що "дружні" країни замінять Росії західних інвесторів, виявилися марними.
Перед початком повномасштабної війни проти України три чверті прямих іноземних інвестицій у Росію було забезпечено країнами зі списку "недружніх", і інвестиції припинилися після запровадження санкцій та контрсанкцій.
У грудні 2024 року Путін заявив, що Росія випередила всі країни світу за привабливістю для інвестицій. За словами Путіна, таку оцінку зробило державне Агентство стратегічних ініціатив, яке, як стверджував Путін, використало ту саму методологію, що і Світовий банк.
