Посівна-2026: через дефіцит азотних добрив Україна може втратити 20% майбутнього урожаю

Нестача азотних добрив в Україні може призвести до втрати близько 20% майбутнього урожаю, а отже ‒ до суттєвого скорочення валютної виручки від аграрного сектору.
Про це повідомляє "Укрінформ".
Українські аграрії готуються до весняної посівної кампанії 2026 року в умовах значних воєнних ризиків та серйозних ресурсних обмежень. При цьому передпосівне підживлення посівів залишається ключовим агротехнічним заходом, від якого значною мірою залежить як урожайність, так і собівартість продукції.
Мінеральні добрива становлять найбільшу частку матеріальних витрат у вирощуванні сільгоспкультур ‒ 20-25%. Для порівняння: пальне ‒ 10-12%, насіння ‒ близько 10%, засоби захисту рослин ‒ 7%.
Щорічна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн тонн. У середньому аграрії вносять 1,8-1,9 млн тонн поживних речовин (у діючій речовині) на площі до 23 млн га. За прогнозами Інституту аграрної економіки, на весняну посівну 2026 року сільгосппідприємствам знадобиться 0,7-0,9 млн тонн поживних речовин у діючій речовині, або 2,0-2,5 млн тонн у фізичній вазі.
Водночас внутрішнє виробництво азотних добрив суттєво скоротилося. Якщо в сезоні 2024-2025 років було вироблено 1,99 млн тонн аміачної селітри, то в сезоні 2025-2026 років ‒ лише 1,016 млн тонн. До повномасштабного вторгнення Україна щорічно виробляла понад 5,2 млн тонн азотних добрив.
Найбільший дефіцит спостерігається саме в азотному сегменті. Річна потреба України в карбамідно-аміачній суміші (КАС) становить близько 0,8 млн тонн, з яких майже 0,4 млн тонн вносять навесні. Дефіцит аміачної селітри оцінюється в 150–170 тис. тонн.
Частково нестачу компенсує імпорт. З червня 2025 року по лютий 2026 року в Україну завезено близько 307 тис. тонн аміачної селітри, тоді як власне виробництво за цей період склало приблизно 437 тис. тонн. З урахуванням поступового накопичення запасів аграрії могли сформувати резерв у межах 450-700 тис. тонн, але цього все одно недостатньо для повного забезпечення потреб посівної.
Як повідомлялося, неподалік від Одеси зведуть новий спеціалізований логістичний хаб для обробки, фасування та зберігання мінеральних добрив. Площа комплексу становитиме 6000 кв. м, одночасна потужність зберігання ‒ до 30 тисяч тонн продукції. Протягом трьох років її планують збільшити до 100 тисяч тонн.
На першому етапі хаб забезпечуватиме приймання, фасування та логістичну обробку добрив. У перспективі комплекс розширять до повноцінного виробничого майданчика. Об’єкт розташують за 20 км від Одеси, поблизу Київської траси, що гарантуватиме зручний доступ до ключових морських портів ‒ Одеса, Чорноморськ, Південний.