Протидія різкому подорожчанню нафти: країни G7 обговорять вивільнення стратегічних резервів
Міністри фінансів країн G7 обговорять на екстреній зустрічі можливий спільний відбір нафти зі стратегічних резервів, скоординований Міжнародним енергетичним агентством (МЕА), щоб стримати зростання цін на нафту після конфлікту в Перській затоці.
За словами джерел, близьких до переговорів, три країни G7, включно зі США, вже висловили підтримку цій ідеї, повідомляє Financial Times.
32 члени МЕА утримують стратегічні резерви в рамках колективної системи надзвичайних ситуацій, створеної для реагування на кризи цін на нафту. Деякі американські чиновники вважають доцільним спільний відбір у обсязі 300-400 млн барелів ‒ це від 25 до 30% від загального резерву в 1,2 млрд барелів.
Надзвичайні запаси нафти були створені після заснування МЕА у 1974 році на тлі арабського нафтового ембарго, яке спричинило різке зростання цін на нафту та значний дефіцит палива в західному світі. Ці резерви призначені для того, щоб країни з найбільшим споживанням нафти могли реагувати на серйозні енергетичні потрясіння.
З моменту створення організації країни-члени МЕА здійснили п’ять колективних вивільнень. Останні два відбулися у 2022 році для протидії зростанню цін на нафту після вторгнення Росії в Україну.
У конфіденційному документі зазначено, що країни МЕА мають понад 1,2 млрд барелів державних запасів, а також близько 600 млн барелів промислових запасів, які за потреби можуть забезпечити додаткову пропозицію на ринку.
Ці запаси можуть покрити майже місяць загального попиту на нафту в країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту. На США та Японію припадає близько 700 млн барелів із загального обсягу.
Китай, який не є повноправним членом МЕА, також має значні запаси нафти, накопичені протягом останніх 12 місяців. Аналітики оцінюють, що Пекін володіє від 1,1 до 1,4 млрд барелів нафти, що потенційно може покрити до приблизно 140 днів попиту всередині країни.
Як повідомлялося, 9 березня ціни на нафту підскочили майже на 30% і сягнули найвищого рівня з середини 2022 року. Причиною стали скорочення поставок кількома великими виробниками та побоювання ринку щодо тривалих збоїв у постачаннях через ескалацію війни США та Ізраїлю проти Ірану.
У понеділок ціна на нафту WTI зросла на 31,4% і досягла сесійного максимуму $119,48 за барель, тоді як Brent подорожчала на 29% до $119,50 за барель. До цього стрибка в понеділок Brent вже зросла на 27%, а WTI ‒ на 35,6% протягом минулого тижня.
