Блокування кредиту ЄС для України на 90 мільярдів євро: Голова Нацбанку розповів про "план Б"

Влада України має "план Б" на випадок, якщо Угорщина продовжить блокувати виділення кредиту у розмірі 90 мільярдів євро ($104 млрд).

Про це голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний розповів в інтерв'ю Bloomberg.

За словами голови Нацбанку, він очікує, що перший транш нового кредиту ЄС надійде в Україну у "перші тижні" квітня. На випадок, якщо ж цього не станеться, Україна має резервний план, який включає заходи грошово-кредитної політики та видатки на погашення боргу, запевнив Пишний.

Водночас він визнав, що можливості замінити фінансування в такому масштабі обмежені.

"У моєму кабінеті ціла полиця з усіма цими "планами Б" – я міг би навіть відкрити навчальні курси про те, як складати "плани Б"... Я не хочу створювати жодного панікерського контенту, але, звичайно, – якщо ми припустимо, що Україна не отримає доступу до цієї позики підтримки з якоїсь причини, – тоді є два основних джерела для фінансування цього дефіциту: ринок внутрішнього боргу та монетизація бюджетних потреб", – сказав голова Нацбанку.

Читайте також: Кредит для України: Євросоюз знайшов спосіб обійти вето Угорщини та Словаччини, – Politico

Пишний також розповів, що наслідки війни на Близькому Сході можуть створити додатковий тиск на економіку України і водночас підтримати економіку РФ, яка перебуває під тиском після чотирьох років санкцій та ізоляції.

"Зростання цін на нафту створює додатковий фіскальний простір для Володимира Путіна та забезпечує додаткові ресурси для його військової машини", – сказав Пишний.

Водночас він зауважив, що це може відвернути увагу від війни в Україні та зменшить доступ до критично важливих озброєнь.

"Якщо конфлікт триватиме довго та залишатиметься інтенсивним, це може мати прямий вплив на доступ України до боєприпасів та ракет для систем протиповітряної оборони", – додав Пишний.

Більше новин у Telegram-каналі Бізнес Цензор

Як повідомлялося, через падіння нафтогазових доходів російський уряд вперше за останні роки почав обговорювати можливість скорочення видатків федерального бюджету на 10%. Однак остаточне рішення, чи урізати бюджетні видатки, залежатиме від цін на нафту, які значно зросли після початку війни Ізраїлю та США проти Ірану, повідомляло агентство Reuters із посиланням на джерела.

Дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками січня-лютого становив 3,4 трильйона рублів, що на 1 трлн рублів більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому нафтогазові доходи впали на 47,1% – до 826 млрд рублів.

Однак за перший тиждень конфлікту на Близькому Сході російська нафта флагманської марки Urals на умовах FOB (із завантаженням у порту відправлення) подорожчала на 50% – з $45,7 до близько $68,6 за барель на умовах FOB у Приморську.

Ще в лютому російська нафта у портах на Балтійському та Чорному морях торгувалася по $40-42 за барель. Це набагато нижче, ніж російський уряд припускав під час планування бюджету країни на цей рік і очікував, що в середньому в 2026 році ціна на нафу становитиме $59 за барель.

Автор: Михайло Орлюк