Російський метал і надалі потрапляє до ЄС, тоді як українська сталь втрачає конкурентоспроможність через CBAM, – Fastmarkets
Українська металургія опинилася у складних конкурентних умовах на європейському ринку, куди продовжують надходити російські сталеві напівфабрикати. Водночас українські виробники стикаються з додатковими витратами через нові екологічні правила ЄС та наслідки війни.
Про це йдеться в матеріалі Fastmarkets.
Однією з головних проблем для українських металургійних підприємств залишаються перебої з електропостачанням, спричинені атаками російських безпілотників на енергетичну інфраструктуру. Щоб уникнути тривалих відключень, промислові підприємства змушені імпортувати електроенергію, що значно підвищує собівартість виробництва.
Додатковим фактором тиску на українську металургію став запуск у ЄС Механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM), який набрав чинності з 1 січня 2026 року. Попри те, що Україна звільнена від захисних квот на сталь у Євросоюзі, її продукція повністю підпадає під нові правила оподаткування вуглецевих викидів, зазначає видання.
"Представники галузі визнають необхідність такого механізму, однак вважають його впровадження саме зараз особливо складним для української економіки, що працює в умовах війни. Унаслідок набрання чинності CBAM АрселорМіттал Кривий Ріг втратила експорт до ЄС, який становив половину нашого річного виробництва ‒ понад 1,25 млн тонн", ‒ заявив у коментарі виданню генеральний директор компанії Мауро Лонгобардо.
Він додав, що через падіння замовлень підприємство було змушене закрити блюмінговий цех.
Попри складні умови, європейський ринок залишається ключовим для української сталі. За даними асоціації "Укрметалургпром", у 2025 році Україна виробила 6,52 млн тонн прокату, що на 4,8% більше, ніж роком раніше. Водночас цей показник залишається на 65,8% нижчим, ніж у довоєнному 2021 році, коли виробництво становило понад 19 млн тонн.
Із загального обсягу виробленого прокату у 2025 році 4,12 млн тонн було експортовано, при цьому 82% поставок припали на країни ЄС.
Водночас європейський ринок продовжує значною мірою залежати від імпорту російських сталевих напівфабрикатів. У 2025 році країни ЄС імпортували понад 5 млн тонн сталевих слябів, з яких понад 60%, а це близько 3,5 млн тонн, було поставлено росією, підкреслює видання.
Це відбувається попри санкції, запроваджені після початку повномасштабної війни. Хоча імпорт готової російської сталі до ЄС заборонений, для напівфабрикатів діють квоти, які продовжені до 30 вересня 2028 року після лобіювання з боку європейських прокатних компаній.
Ситуацію ускладнює й те, що Україна фактично втратила можливість постачати сталеві сляби після окупації Маріуполя, де працювали металургійні комбінати "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча ‒ ключові виробники цієї продукції.
У Європарламенті вже обговорюють можливе посилення торговельного режиму щодо сталі. У січні 2026 року депутати підтримали нову систему регулювання імпорту сталевої продукції, яка може передбачати заборону на використання сталі, виплавленої в Росії або Білорусі, незалежно від того, де вона була перероблена. Це має запобігти схемам обходу санкцій через переробку російської сталі в третіх країнах, але остаточне рішення щодо нового режиму ще має ухвалити Рада ЄС після переговорів із Європейським парламентом.
Учасники ринку зазначають, що в умовах війни, високих енергетичних витрат і нових екологічних правил українська металургія змушена конкурувати на європейському ринку у значно складніших умовах, тоді як російська продукція продовжує залишатися у ланцюгах постачання ЄС.
Як повідомлялося, об’єднання підприємств "Укрметалургпром" звернулося до уряду з проханням переглянути постанову щодо підвищення обов’язкової частки імпорту електроенергії для промислових споживачів. Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України №272 від 28 січня 2026 року, яка передбачає збільшення обов’язкової частки імпорту електроенергії для уникнення графіків обмеження потужності для промисловості з 60% до 90%.
Цивілізація бариг знищує сама себе.