Рада ухвалила закон для приєднання України до енергетичного ринку ЄС
Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики".
Ухвалення відповідного законопроєкту №12087-д у другому читанні та в цілому на засіданні у вівторок підтримали 245 народних депутатів, повідомляється на сайті парламенту.
Згідно із пояснювальною запискою, закон потрібний для формування комплексної правової бази для інтеграції українського ринку електричної енергії до внутрішнього енергетичного ринку Європейського Союзу.
Зокрема, закон передбачає:
- створення правових засад для об’єднання ринків (market coupling) "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі (щоб торгівля електроенергією відбувалася узгоджено за цінами і обсягами як на наступний день, так і в той самий день);
- імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та запровадження механізмів забезпечення потужності;
- врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
- розвиток нових інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом (з’являться нові способи гнучко керувати попитом і пропозицією, зокрема об’єднувати невеликі джерела енергії (агрегація) та контролювати, коли і скільки споживачі використовують електроенергію);
- посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об'єднань та інституту активного споживача.
У напрямку покращення безпеки постачання закон передбачає:
- запровадження планів готовності до ризиків;
- посилення координації з регіональними центрами;
- забезпечення відповідності вимогам ENTSO-E (українська енергосистема буде працювати за стандартами та правилами європейської мережі передачі електроенергії (ENTSO-E), щоб забезпечити безпеку та сумісність із країнами ЄС).
"Важливо розуміти, що одразу після ухвалення закону споживачі не відчують миттєвих змін. Документ визначає стратегічний напрямок розвитку ринку і потребує подальшого ухвалення підзаконних актів. Практичні результати – зростання конкуренції, стабільні правила гри та доступ до європейського ринку – реалізовуватимуться поступово", – зауважив заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин, представляючи законопроєкт у залі.
Він додав, що закон також відкриває нові можливості для розвитку розподіленої генерації, когенерації та енергетичних спільнот. За його словами, впроваджується європейський підхід, за якого споживачі можуть бути одночасно виробниками та продавцями електроенергії. Також передбачено спрощені умови для малих учасників ринку та реалізацію інноваційних проєктів за принципом: "менші учасники – менше регуляторного навантаження".
Як повідомлялося, через зрив виконання взятих владою зобов’язань, у 2025 році Україна вже недоотримала 3,7 мільярда євро пільгового фінансування від ЄС за програмою Ukraine Facility, і може втратити ще 1,4 млрд євро за підсумками першого кварталу 2026 року.
Загалом, за підсумками 2025 року Україна не виконала 15 індикаторів, передбачених програмою Ukraine Facility. Україна ще може отримати більшість недоотриманих коштів, якщо виконає протерміновані індикатори протягом року. Однак після цього строку відповідні кошти можуть бути втрачені безповоротно.
Зокрема, індикатор щодо заповнення вакантних посад у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) залишається невиконаним майже рік, що створює ризик безповоротної втрати близько 0,3 млрд євро вже наприкінці першого кварталу 2026 року.
