Дефіцит кадрів б’є рекорди: що стримує український бізнес під час війни?
Дефіцит робочої сили став головною перешкодою для українських підприємств і досяг рекордного рівня за весь період повномасштабного вторгнення.
Водночас вплив відключень електроенергії та безпекових ризиків поступово зменшується, поступаючись місцем інфляційному тиску, повідомляє "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" з посиланням на щомісячне опитування представників бізнесу.
Кадрова криза б'є рекорди
На першому місці серед основних перешкод для ведення бізнесу під час війни вже тривалий час залишається "брак робочої сили". У березні вперше на це поскаржилися 67% опитаних ‒ це найвищий показник за всі хвилі опитувань. Раніше цей показник коливався в межах 64-65%.
Проблема із залученням персоналу посилюється на всіх рівнях. Частка підприємств, які відчувають труднощі з пошуком кваліфікованих працівників, різко зросла з 51,4% до 61,4%. Навіть найм працівників без спеціальних навичок став складнішим і вже є проблемою для 35,1% компаній проти 30,8% місяцем раніше.
Інфляційний тиск та фактор безпеки
Частка компаній, які планують збільшення зайнятості, залишилася стабільною (16,6%), тоді як частка тих, хто очікує скорочень, майже вдвічі зменшилася ‒ з 6,9% до 3,9%. Незначно зросла актуальність проблеми "зростання цін на сировину, матеріали та товари" ‒ з 43% до 45%.
Перешкода "небезпечно працювати" у лютому-березні залишалася на рівні 42% і замикає трійку основних проблем. Водночас у порівнянні із зимовими місяцями її актуальність знизилася: у січні та грудні вона турбувала 54-57% бізнесу.
Цей фактор залишається важливим через війну та обстріли. Великі підприємства частіше враховують ризики безпеки ‒ понад 50%, тоді як для мікробізнесу цей показник удвічі нижчий.
У регіональному розрізі проблема найбільш відчутна в прифронтових промислових областях ‒ Запорізькій та Дніпропетровській, а також у Києві, Київській, Житомирській, Черкаській та Вінницькій областях.
Інші фактори
Щодо "перебоїв з електро-, водо- або теплопостачанням", їхня значущість суттєво зменшилася ‒ з 41% до 30%.
Водночас у лютому 52% підприємств працювали безперервно попри відключення, ще 11% їх не мали взагалі. Лише 36% тимчасово зупиняли роботу. Середні втрати робочого часу становили 6% після 9% у січні. Найбільші втрати зафіксовано у Дніпропетровській області (20%), Житомирській (18%), Сумській (14%), а також у Києві та Чернігівській області (по 13%).
Серед підприємств найбільше постраждали мікропідприємства ‒ 9% втрат робочого часу, малі ‒ 7%, тоді як середні та великі втратили 5% і 4% відповідно.
Як повідомлялося, дефіцит кадрів у гірничо-металургійному комплексі України в середньому становить близько 20%. Під час повномасштабного вторгнення до лав Збройних сил було мобілізовано від 20% до 30% працівників підприємств галузі.
Починаючи з 2022 року кількість зайнятих у секторі швидко скорочується. На початок 2022 року на підприємствах галузі, з урахуванням тимчасово окупованих територій, працювало 122 тис. осіб.
