В Україні можуть анулювати 3000 ліцензій на продаж підакцизних товарів. У чому причина?
В Україні порушники вимог до мінімальної зарплати в сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами ризикують втратити 3 тис. ліцензій.
Про це повідомила в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Вимоги до зарплати
Вона нагадала, що з жовтня 2025 року для бізнесу, який у роздріб торгує алкоголем, тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет, встановлені чіткі вимоги щодо рівня мінімальної зарплати.
Зокрема, це такі суми:
- для ліцензіатів у межах та за 50 км від обласних центрів: два розміри мінімальної заробітної плати (у 2025 році – 16 тис. грн, у 2026 році – 17 294 грн),
- для ліцензіатів поза цими межами та з площею торговельних залів менше 500 кв. м: півтора розміри мінімальної заробітної плати (у 2025 році – 12 тис. грн, у 2026 році – 12 970,5 грн).
"Державна податкова служба постійно моніторить, чи дотримується бізнес цих вимог. У лютому-березні 2026 року підтверджено ризики одразу у майже 6,6 тис. суб'єктів господарювання. Три місяці поспіль вони ігнорували встановлені вимоги. А це пряма підстава для припинення дії ліцензії", – наголосила Каранух.
Вона додала, що наразі проведено 1,5 тис. фактичних перевірок й перевірено 23% ліцензіатів із підтвердженими ризиками. Припинено або в процесі припинення дії знаходяться понад 2,9 тис. ліцензій.
Порушення в галузі
Каранух також розповіла й про інші порушення, серед яких:
- продаж підакцизних товарів без акцизних марок або з підробками,
- порушення встановлених цін,
- невидача фіскальних чеків і робота без реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).
Порушники були оштрафовані майже на 17 млн грн.
Хто пішов із ринку
Караух зауважлила, що ті підприємці, які не готові були до нових правил, вже пішли з ринку: кількість ліцензіатів зменшилася на 3 тис. – з 56,1 тис. до 52,9 тис.
Окрім того, на 8 тис. зменшилася і кількість ліцензій – з 167,2 тис. до 158,6 тис.
Як повідомлялося, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що запровадження Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет гальмується через надане бізнесу програмне забезпечення, яке фактично не працює.
Що відомо про запровадження е-акцизу
Як повідомлялося, Верховна Рада у червні 2023 року ухвалила закон про запровадження електронної марки для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також відповідні зміни до Податкового кодексу ще у січні 2023 року.
Ці законопроєкти передбачають запровадження електронної марки акцизного податку, яка є унікальним графічним елементом, штрих-кодом швидкого реагування – QR-кодом.
Такий QR-код підтверджуватиме сплату акцизного податку, легальність виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів, а отже дозволить ідентифікувати продукцію і відстежити її переміщення від виробника/імпортера до кінцевого продавця в роздрібній мережі, включно з перевізниками таких товарів.
Електронна система обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет мала запрацювати з 1 січня 2016 року, однак її запровадження відклали на 10 місяців. У Міністерстві фінансів пояснювали перенесення строків необхідністю додаткової підготовки для переходу на е-акцизну марку.
