СВАМ і війна несумісні: The Wall Street Journal звернув увагу на ризики, яке несе європейське екомито для української металургії
Через дію європейського екомита CBAM Україна може зіткнутися з різким скороченням експорту сталі до Європейського Союзу. Цей механізм створює суттєві ризики для української промисловості та посилює суперечності між кліматичною політикою ЄС і підтримкою України в умовах війни.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
У публікації WSJ йдеться, що CBAM уже став "дедалі більшим джерелом напруження" для Києва, оскільки через новий механізм українські виробники поступово втрачають доступ до європейського ринку, який є ключовим для металургії після повномасштабного вторгнення РФ.
Міністр економіки України Олексій Соболев у коментарі WSJ заявив, що "CBAM і війна не дуже сумісні". За його словами, через додаткові витрати та невизначеність європейським покупцям стає простіше переходити до інших постачальників. Він також зазначив, що Україна є найбільшим постачальником товарів, які підпадають під CBAM у фізичних обсягах, передусім сталі та цементу.
За оцінками Єврокомісії, вплив механізму на українську економіку мав би бути мінімальним ‒ близько мінус 0,01% ВВП до 2035 року. Водночас українська сторона вважає такі розрахунки нереалістичними: за словами Соболева, потенційні втрати можуть сягнути 6,5% ВВП протягом десяти років.
За даними Європейської сталеливарної асоціації, які наводить WSJ, у першому кварталі 2026 року експорт готової української сталі до ЄС уже знизився на 17% у річному вимірі, а поставки довгого прокату скоротилися майже на дві третини.
Через складнощі з верифікацією вартість CBAM для однієї тонни української сталі може досягати 98 євро, тоді як для американської ‒ близько 15 євро. Додатково ситуацію ускладнює рішення Євросоюзу із липня майже вдвічі скоротити безмитні квоти на імпорт сталі, що ще більше підвищить витрати українських виробників.
Генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков у коментарі виданню заявив, що без адаптації механізму CBAM він стане "вбивчим" для української металургійної та феросплавної галузі.
"Ми виступаємо за поетапне та реалістичне рішення, яке відображало б умови воєнного часу та дозволило б виробникам вижити, модернізуватися й декарбонізуватися до того, як вони будуть повністю підпадати під дію CBAM", ‒ зазначив Риженков.
The Wall Street Journal констатує, що Україна не вимагає повного скасування CBAM, підтримує політику декарбонізації та працює над власною системою торгівлі викидами. Водночас Київ наполягає на необхідності перехідного періоду та спеціального підходу для країни, яка веде повномасштабну війну.
Експерти, яких цитує видання, вважають, що ситуація України може підпадати під положення CBAM про форс-мажор через руйнування інфраструктури, енергетичні проблеми та триваючі бойові дії.
Нагадаємо, раніше депутати Європарламенту закликали Єврокомісію переглянути підхід до застосування CBAM щодо України та врахувати виняткові умови воєнного часу під час ухвалення рішень щодо квот і вуглецевих платежів.
