Лобіювання в Україні: Які чиновники та депутати найчастіше взаємодіють із лобістами?
114 посадовців торік офіційно взаємодіяли з лобістами. Найбільше таких контактів фіксується серед представників, які відповідають за податкову, фінансову та економічну політику.
Про це повідомляє "Опендатабот".
Лідери за зверненнями
Найчастіше лобісти зверталися до посадовців податкового блоку. Зокрема, лідером став голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який взаємодіяв із 12 різними лобістами. Його заступник Олександр Ковальчук мав контакти з 8 лобістами, однак саме він став рекордсменом за кількістю офіційних зустрічей із групами впливу ‒ 31 зустріч за друге півріччя 2025 року.
Серед урядовців до найактивніше залучених також увійшов міністр економіки Олексій Соболев ‒ з ним взаємодіяли 8 лобістів. По 6 лобістів задекларували контакти з тодішнім міністром цифрової трансформації, нині міністром оборони Михайлом Федоровим та виконувачкою обов’язків голови ДПС Лесею Карнаух.
Що лобіюють найбільш активно?
Найбільш активно в Україні лобіюють питання енергетики та житлово-комунального господарства ‒ ці теми згадуються у звітах 225 разів. Далі йдуть фінансова, банківська, податкова та митна політика (194 згадки), екологія та природокористування (87), економічний розвиток і регуляторна політика (79), а також сфера медицини (54).
Після набуття чинності 1 вересня 2025 року Закону про лобіювання та запуску Реєстру прозорості Україна отримала інструмент для фіксації впливу на державні рішення. Перші лобісти вже прозвітували про свою діяльність. У звітах вони зазначають будь-яку пряму або опосередковану комунікацію з посадовцями з питань, пов’язаних із предметом лобіювання ‒ від особистих зустрічей до участі в конференціях та інших публічних заходах.
Лобіювання визначається як легальний і прозорий механізм впливу бізнесу, громадських організацій або окремих осіб на органи влади з метою просування законодавчих чи регуляторних змін. Закон також визначає предмет лобіювання як нормативно-правовий акт, щодо якого здійснюється вплив у процесі його розробки, ухвалення або внесення змін.
Нагадаємо, з 1 січня 2026 року в Україні вперше розпочалася кампанія подання звітності щодо лобістської діяльності. Лобісти повинні подавати звіт за перше півріччя до 31 липня, а за друге ‒ до 31 січня наступного року.
Усі зареєстровані з 1 вересня 2025 року лобісти, включно з тими, хто призупинив або припинив свій статус, зобов’язані подати звіт за фактичний період діяльності ‒ від дати реєстрації і до 31 грудня 2025 року.
