Стратегічні галузі української економіки можуть потрапити під вплив РФ без ефективного механізму скринінгу інвестицій – аналіз ESCU
Після зупинки активної фази війни РФ може отримати вплив на стратегічні галузі української економіки через корозійні інвестиції, – йдеться в дослідженні Ради економічної безпеки України (ESCU).
Автори наводять приклад Грузії, де після завершення бойових дій російський капітал сконцентрував ключові активи в енергетичному секторі й отримав важелі впливу на внутрішню політику навіть без військового втручання.
Світовою практикою захисту національних економік від корозійного капіталу є скринінг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), який вже запровадили понад 50 країн. Зокрема, цей механізм є обовʼязковим для країн-членів ЄС і частиною євроінтеграції України.
ESCU проаналізувала новий неопублікований проєкт закону про скринінг, підготовлений Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку, який очікує на реєстрацію у Верховній Раді. Хоча напрацьований механізм загалом відповідає міжнародним безпековим стандартам, його окремі норми потребують уточнень. Серед них: продовження строку обмежень для капіталу російського походження, поширення всіх обмежень, що діють для громадян і компаній з РФ, на інвесторів з Республіки Білорусь, скасування штрафів за дрібні процедурні помилки та запровадження обовʼязкового контролю для інвестицій в активи, повʼязані з товарами подвійного призначення.
"Оцінка потреб України у повоєнному відновленні перевищує пів трильйона доларів у найближчі 10 років. Таку суму неможливо акумулювати виключно внутрішніми джерелами, а залучення іноземних інвестицій створює ризик проникнення корозійного капіталу, передусім російського походження. Водночас важливо, щоб механізм скринінгу інвестицій був зрозумілим для доброчесних інвесторів і не створював їм зайвих адміністративних барʼєрів при фінансуванні відбудови", – зазначив Володимир Ланда, керівник напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України (ESCU).
Нагадаємо, перший проєкт закону про іноземні інвестиції у стратегічні галузі був зареєстрований ще в лютому 2021 року. Минулоріч парламентарі отримали ще два проєкти, однак жоден з них так і не потрапив на голосування. У січні 2026 року Кабмін створив Міжвідомчу комісію з питань скринінгу задля впровадження механізму оцінки впливу прямих іноземних інвестицій на національну безпеку в умовах воєнного стану.
Раніше Держстат оприлюднив дані, відповідно до яких обсяг капітальних інвестицій в економіку України у 2025 році становив 893,6 млрд грн, що на 20,3% перевищує показник 2024 року. Найбільша частка інвестицій припала на промисловість ‒ 36,6% від загального обсягу, або 327,1 млрд грн. Ще 12% (107,3 млрд грн) було спрямовано у сільське, лісове та рибне господарство.
