Нові квоти ЄС можуть коштувати українському експорту до 3% ВВП, – Forbes
Європейський Союз вже з 1 липня цього року запроваджує нову систему захисту внутрішнього ринку сталі, яка може суттєво обмежити можливості українських металургів на ключовому для них експортному напрямку.
За оцінками, потенційні втрати українського експорту можуть сягнути 1 млрд євро на рік, але в України досі є простір для переговорів, які допоможуть зменшити тиск на промисловість, пише Forbes Ukraine.
Нові умови
Рада ЄС уже затвердила новий регламент: він скорочує загальноєвропейську квоту на імпорт сталі до 18,3 млн тонн на рік. У разі перевищення встановлених лімітів постачальники сплачуватимуть мито в розмірі 50%.
Утім, поки остаточно не визначено, які саме умови застосовуватимуться до України.
За даними Forbes із посиланням на Financial Times, під час переговорів Європейська Комісія пропонувала для України безмитну квоту на рівні 713 тис. тонн на рік. Однак це дуже мало: для порівняння, у 2025 році українські виробники поставили до країн ЄС 2,6 млн тонн сталі.
За словами генерального директора GMK Center Станіслава Зінченка, Євросоюз фактично залишається єдиним великим експортним ринком для української металургії. Минулого року частка ЄС в експорті української металопродукції сягнула 79%, а для окремих видів прокату – перевищила 90%.
"Якщо буде застосована квота на рівні 713 тис. тонн, виробництво сталі в Україні може скоротитися приблизно втричі", – зазначив Зінченко.
За його оцінками, це може призвести до зупинки трьох із шести доменних печей, які наразі працюють в Україні.
Екомито СВАМ
Додатковий ризик для галузі створює механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який повноцінно запрацював у 2026 році.
Мито CBAM, яке запрацювало у фінансовому вимірі з 2026 року, передбачає додаткові платежі за викиди CO2 при імпорті продукції до Євросоюзу, зокрема сталі.
У Forbes зазначають, що нові квоти та CBAM формують для українських виробників подвійний бар'єр на європейському ринку.
Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков наголосив: наслідки можуть вийти далеко за межі самої металургії. За його словами, сукупний вплив обмежень здатен коштувати Україні до 3% ВВП до 2030 року, а скорочення виробництва загрожує зайнятості в суміжних галузях.
Переговори з ЄС
Водночас переговори між Україною та Єврокомісією тривають.
Українська сторона вже провела кілька раундів консультацій у межах Світової організації торгівлі та розраховує на врахування особливого статусу України як країни-кандидата до ЄС, яка перебуває в умовах повномасштабної війни.
Серед можливих варіантів, які обговорюються, – повне виключення України з нового режиму обмежень, тимчасове призупинення дії тарифного механізму або встановлення спеціальних квот для українських виробників.
При цьому опитані виданням європейські експерти вважають найбільш імовірним сценарій надання Україні окремої квоти, яка буде більшою за початково запропоновані 713 тис. тонн, але все ж меншою за фактичні обсяги експорту до ЄС у 2025 році.
Forbes зазначає: впливові гравці на ринку сталі – компанії із країн з потужним сталеварним виробництвом, як-от Франція, Іспанія і Бельгія – разом із іншими членами ЄС забезпечили 75% ринкової пропозиції минулого року.
"Уряду та бізнесу важливо підтримувати двосторонній діалог із цими країнами, аби довести, що продукція з України не несе для них загрози", – наголошує видання.
Раніше "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявив, що повноцінний запуск механізму CBAM та запровадження нової системи захисних квот ЄС можуть суттєво послабити позиції української металургії на європейському ринку: завод вже втратив 300 тис. тонн експортних замовлень до ЄС у першому кварталі 2026 року, а за несприятливого сценарію сукупні втрати українських металургів можуть перевищити $1 млрд на рік.
У квітні цього року віцепрем'єр-міністр із європейської інтеграції Тарас Качка заявив, що Європейська Комісія допустила помилки у розрахунках впливу механізму CBAM на Україну, що вже підтвердили результати першого кварталу 2026 року. Тому необхідно переглянути дію цього механізму для нашої країни – враховуючи, що ми є не третя країна, а партнер Євросоюзу.
На початку травня стало відомо, що Україна веде переговори з Європейським Союзом щодо можливого пом'якшення або винятків із механізму вуглецевого мита CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) для металургії.
