У "чорному списку" АМКУ перебуває понад 2800 компаній. За які порушення туди можна потрапити й чим це загрожує?
Станом на кінець червня 2026 року у зведеному переліку Антимонопольного комітету України (АМКУ) перебувають 2 857 компаній.
Про це свідчать дані аналітичної платформи VKURSI Market BI.
Їхній сукупний річний дохід за 2025 рік перевищив 302 млрд грн, а чистий прибуток склав 6 млрд грн.
За які порушення бізнес потрапляє до переліку
До реєстру заносять юридичних осіб, щодо яких АМКУ довів факти антиконкурентних узгоджених дій.
Переважно йдеться про змови під час публічних закупівель (тендерів), зловживання монопольним становищем, а також інші порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема необґрунтоване підвищення цін.
У яких регіонах зареєстровано найбільше порушників
Найвища концентрація компаній-порушників зафіксована в Києві та Київській області – 902 юридичні особи, що становить майже третину від загальної кількості в країні.
В інших великих промислових та ділових регіонах показники суттєво менші:
- Харківська область – 227 компаній;
- Львівська область – 226;
- Дніпропетровська область – 217;
- Одеська область – 168.
Які сфери бізнесу найчастіше потрапляють під санкції
Найчастіше під санкції АМКУ потрапляє бізнес із секторів, які традиційно демонструють найвищу активність на ринку державних закупівель.
Абсолютним лідером є сфера оптової та роздрібної торгівлі, а також ремонту автотранспорту – тут зафіксовано 956 компаній (понад третина списку).
Друге місце посідає будівельна галузь із показником у 738 підприємств. Сукупно на ці два сектори припадає майже 60% усього "чорного списку".
До першої п'ятірки також увійшли:
- переробна промисловість – 412 компаній;
- адміністративне та допоміжне обслуговування – 133;
- професійна, наукова та технічна діяльність – 124.
Що означає потрапляння до "чорного списку"
Юридичні особи, які опинилися в реєстрі АМКУ, позбавляються права брати участь у відкритих торгах у системі Prozorro. Водночас законодавство дозволяє їм укладати прямі договори з бюджетними установами поза електронними закупівлями, якщо це не суперечить іншим нормам.
Аналітики додають, що частина підприємств із цього переліку наразі перебуває у процесі судового оскарження рішень комітету.
Як повідомлялось раніше, у 2025 році в Україні було проведено понад 3,51 млн процедур закупівель, проте переважна більшість із них відбулася поза конкурентним полем.
Також повідомлялося, що голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко заявив про наявність ознак недобросовісних торговельних практик з боку ритейлу щодо виробників товарів.
