ОПЕК+ планує збільшити видобуток нафти на тлі розблокування Ормузької протоки, – Bloomberg
Країни альянсу ОПЕК+ узгодили попередню домовленість про чергове помірне збільшення нафтових квот у серпні.
Про це повідомляє Bloomberg.
Це рішення може забезпечити поступове повернення додаткових обсягів сировини на світовий ринок, якщо тимчасова мирна угода між Сполученими Штатами Америки та Іраном виявиться стійкою.
ОПЕК+ (OPEC+) – це розширений міжнародний альянс нафтовидобувних держав, створений наприкінці 2016 року для спільного регулювання обсягів видобутку нафти та стабілізації світових цін на сировину.
Якщо рішення остаточно затвердять під час недільної відеоконференції, сім провідних країн нафтового картелю на чолі із Саудівською Аравією та Росією підвищать цільовий рівень видобутку ще на 188 тис. барелів на добу.
Нарощування відбувається в межах загального плану альянсу щодо поступового скасування обмежень, запроваджених у попередні роки.
Загалом із моменту початку воєнних дій сукупні квоти ОПЕК+ зросли вже приблизно на 940 тис. барелів на добу, що еквівалентно майже 1% світового попиту.
Логістичний фактор та падіння цін
Тривалий час попередні рішення про збільшення лімітів залишалися переважно "на папері", оскільки масштабна криза навколо Ормузької протоки фактично блокувала ключові логістичні шляхи для країн Перської затоки. Проте після досягнення дипломатичного порозуміння між Вашингтоном і Тегераном ситуація нормалізувалася.
За даними трекерів відстеження танкерів, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) вже майже відновили обсяги морського експорту нафти до довоєнного рівня, хоча фактичні показники видобутку в цих країнах усе ще залишаються нижчими за історичну норму.
Повернення танкерів на маршрути вже спровокувало профіцит сировини на ключових азійських ринках. На тлі прогнозів про відновлення глобального надлишку нафти ф’ючерси в Лондоні впали приблизно на 43% від свого воєнного піка і наблизилися до позначки $72 за барель.
Наразі ОПЕК+ опинився перед вибором: продовжувати штучно обмежувати виробництво задля утримання цін або розпочати відкриту боротьбу за частку ринку, що загрожує початком нової цінової війни.
Криза всередині нафтового картелю
Водночас альянс стикається із серйозними викликами для внутрішньої єдності через незадоволення країн-учасниць жорсткими лімітами:
- Ірак – один із засновників ОПЕК офіційно натякнув на можливість виходу з організації, якщо Багдаду найближчим часом не нададуть вищих виробничих квот;
- ОАЕ – Абу-Дабі вже пішов на радикальний крок і у травні поточного року оголосив про вихід з ОПЕК через обмеження видобутку. Наразі Емірати мають значні невикористані потужності та масштабні плани щодо їхнього розширення, що створюватиме довгостроковий тиск на світовий баланс сил.
Контекст: демарш Абу-Дабі та вихід з нафтових альянсів
Нагадаємо, 28 квітня Об’єднані Арабські Емірати заявили про вихід з ОПЕК та припинення участі в угодах щодо скорочення видобутку в межах формату ОПЕК+, до якого також входить Росія.
Рішення ухвалили після детального перегляду національної енергетичної стратегії. До початку конфлікту на Близькому Сході ОАЕ були третім за обсягом виробником нафти серед країн ОПЕК, забезпечуючи близько 12% сукупного видобутку в межах організації.
Перед цим керівництво ОАЕ також критикувало інші арабські держави за недостатні заходи захисту від численних іранських атак під час війни.
Як повідомлялося раніше, у травні 2026 року ОАЕ офіційно вийшли з Організації арабських країн-експортерів нафти (OAPEC). Хоча цей регіональний альянс безпосередньо не встановлює квот на видобуток, демарш Абу-Дабі став чітким сигналом про намір країни вести повністю незалежну політику на ринку.
Наразі Емірати мають значні невикористані потужності й планують розширювати експорт, що посилює ризики розколу всередині великого картелю ОПЕК+ та початок нової цінової війни.
