Долари, депозити чи облігації: Як українцям вигідніше зберігати кошти в другому півріччі
У другому півріччі 2026 року гривневі депозити, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та частина валютних заощаджень можуть бути найбільш збалансованою моделлю зберігання коштів для українців.
При цьому переводити всі кошти у валюту через очікуване зростання курсу не варто, розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов у подкасті для Finance.ua.
Як визначитися зі зберіганням коштів
За словами Мамедова, у другому півріччі фінансові рішення громадян мають спиратися не на страх перед курсовими коливаннями, а на математику:
- чисту дохідність депозиту,
- очікуваний курс валют,
- рівень інфляції,
- потребу людини в швидкому доступі до коштів.
"Найперше, що варто сказати: універсального рішення для всіх немає. Все залежить від суми коштів, терміну, на який людина готова їх вкласти, та наскільки швидко ці гроші можуть знадобитися. Але є базовий принцип: кошти бажано не просто зберігати, а диверсифікувати ризики, розподіляючи між кількома інструментами", – сказав Мамедов.
Гривневі депозити
Мамедов звернув увагу, що гривневі інструменти заощаджень залишаються достатньо привабливими.
Так, середні ставки за гривневими депозитами нині стартують приблизно від 14% річних, а максимальні пропозиції в окремих банках можуть сягати 16,5-17,5% річних.
При розміщенні 100 тис. грн на депозиті на шість місяців під 14% річних після сплати податків чистий дохід становитиме близько 5,4 тис. грн – тобто приблизно 5,4% від суми вкладу.
Водночас для того, щоб купівля долара дала схожий результат, курс за шість місяців мав би зрости з умовних 45 грн/$1 приблизно до 47,4 грн/$1. Якщо ж кошти розміщуються під 16,5-17,5% річних, то "поріг" вигідності валюти буде близько 47,9-48 грн/$1.
Валютні заощадження
Разом із тим, за словами Мамедова, валюту не варто повністю виключати зі структури заощаджень, оскільки валюта може виконувати роль резерву на випадок непередбачуваних подій.
При цьому зберігати всі кошти лише у валюті не завжди раціонально.
"Я б не радив мислити категоріями: або лише гривня, або лише валюта. Хоча дуже часто, можливо, інерційно громадяни сприймають готівкову валюту, як щось заспокійливе та надійне на "віки". Раціональніше мати певний баланс", – сказав Мамедов.
Облігації державної позики
Окремим вигідним інструментом для заощаджень Мамедов вважає облігації внутрішньої державної позики.
Перевага ОВДП перед депозитами полягає в тому, що дохід фізичних осіб за ОВДП не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Тому за близької номінальної дохідності ОВДП можуть бути вигіднішими саме через відсутність податкового навантаження.
Прогноз курсу
Стосовно ситуації валютного ринку в другому півріччі Мамедов не бачить підстав для різкої або неконтрольованої девальвації гривні.
За його словами, курс може поступово змінюватися, однак Національний банк України в межах режиму "керованої гнучкості" має достатньо інструментів, щоб згладжувати надмірні коливання.
"Сьогодні немає підстав говорити про різку або неконтрольовану девальвацію гривні. Так, курс поступово змінюється. Це природно для країни, яка перебуває в стані повномасштабної війни, має значний імпорт, залежить від міжнародного фінансування та змушена витрачати великі ресурси на оборону та відновлення. Але важливим є не лише на сам факт зростання курсу, а темпи цього руху", – зауважив Мамедов.
Базовий прогноз Мамедова на друге півріччя передбачає поступове, а не стрибкоподібне послаблення гривні. За умови регулярної міжнародної підтримки, контрольованої інфляції та відсутності масштабних зовнішніх шоків валютний ринок залишатиметься керованим.
"Ми очікуємо, що до кінця року курс долара може досягти позначки в 46-46,5 грн/$1, при цьому курс євро коливатиметься в діапазоні 52,5-53,5 грн/1 євро. Однак такі показники не варто сприймати буквально: це орієнтири", – підкреслив він.
Мамедов також радить українцям діяти максимально практично, виключаючи надмірну емоційність: не варто панічно переводити всі заощадження у валюту лише через страх потенційного зростання курсу.
"Головна порада для громадян проста: не ухвалювати важливих фінансових рішень під впливом страху, чуток або ж гучних заголовків. Значно раціональнішим є розподілення заощаджень, оцінюючи дохідність різних інструментів і плануючи свої фінанси хоча б на кілька прийдешніх місяців", – підсумував Мамедов.
Регулювання курсу
Національний банк оголосив про перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу гривні із 3 жовтня 2023 року, відмовляючись від фіксованого курсу гривні, який діяв від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року.
За цього режиму офіційний курс визначається на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком. Водночас НБУ і далі контролює ситуацію та на постійній основі компенсує структурний дефіцит іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.
