Українські військові розробили робота "Пегас", який долає болота та перевозить вантажі
Індустрія дронів
Під час бойових випробувань "Пегас" вперше подолав складне бездоріжжя, недоступне для більшості серійних НРК, пройшов до 40 км без підзарядки та виявився майже впʼятеро дешевшим за заводські аналоги.
Про це проєкту "Індустрія дронів" на Цензор.НЕТ розповіли розробники – військовослужбовці 115-ї бригади ТрО.
Конструкторське бюро просто на фронті
115-та окрема бригада Сил територіальної оборони була створена у 2018 році. Її бійці обороняли Сумщину та Лисичанськ, воювали на Донеччині й Харківщині. За цей час вони переконалися: серійні НРК не завжди витримують реальні умови фронту.
"Нещодавно після дощів навіть квадроциклом було складно заїхати. А стандартні роботи в болоті просто сідають на пузо та загрузають", – розповідає інженер бригади Борис.
Саме такі ситуації й підштовхнули військових створювати власну техніку – дешевшу, краще пристосовану до складного бездоріжжя та конкретних бойових задач. Так у бригаді з'явилася інженерна майстерня, де сьогодні збирають НРК, літаки типу "Молнія", ретранслятори й модернізують обладнання для фронту.
Першою великою розробкою бригади став наземний робот "Пегас". Якщо заводський НРК коштує від 400 тис. грн, то у 115-й бригаді ТрО його збирають значно дешевше.
Секрет у тому, що техніку створюють не за заводськими кресленнями, а під конкретні бойові задачі. Для цього використовують уживані комплектуючі, самостійно проєктують конструкцію та навіть шукають двигуни на OLX.
"Ми робимо НРК під задачу. Якщо потрібно – змінюємо розмір, вантажопідйомність чи запас ходу. Не кожен заводський робот може проїхати там, де нам потрібно".
У бригаді пояснюють: одна з ключових переваг НРК – можливість змінювати його під конкретну місцевість. Для цього збільшили кліренс, встановили безповітряні колеса та зробили конструкцію, яку можна швидко модернізувати.
Львівські інженери створили батарею, щоб один "Пегас" виконував роботу трьох екіпажів
Сьогодні робот використовується насамперед для логістики. Він доставляє воду, паливо, боєкомплект і продукти на позиції.
За один рейс він перевозить до 200 кг вантажу, а під час випробувань успішно витримав навантаження у 370 кг. "Пегас" проходить там, де заводські НРК не могли рухатися. Якщо раніше для виконання одного завдання доводилося відправляти кілька квадроциклів або роботів, які часто застрягали в болоті чи на лісових дорогах, то тепер достатньо одного виїзду "Пегаса".
Втім, на фронті важливо не лише доставити вантаж, а й бути готовим одразу виконати наступне завдання. Саме тому серцем будь-якого наземного робота є батарея.
"Більшість НРК після розрядження потрібно заряджати кілька годин. Ми знайшли рішення. Робот працює на змінних акумуляторах. Якщо батарея розрядилася, екіпажу достатньо просто замінити комплект – і вже за кілька хвилин техніка знову готова виконувати завдання", – розповідає інженер бригади Борис.
Саме для таких надскладних місій львівські інженери Pawell Battery розробили акумулятори для важких дронів і наземних роботизованих комплексів. В їх основі – технології промислових систем живлення, спеціальні контролери рівномірного розряду, силові шини з мінімальними втратами енергії та інженерні рішення, які використовуються у сучасній автомобільній промисловості. Це дозволяє швидко замінити акумулятор і майже без простою повернути "Пегас" до виконання бойових завдань.
"Саме фронт сьогодні найкраще показує, що потрібно змінити або вдосконалити. Завдання військових – застосовувати технології в реальних бойових умовах і давати зворотний зв'язок. Завдання інженерів – перетворювати цей досвід на ще ефективніші рішення та якнайшвидше повертати їх на фронт", – каже засновник Pawell Battery Павло Єсип.
Майстерня на нулі, яка працює швидше за сервісний центр
Сьогодні інженери 115-ї бригади ТрО працюють не лише для свого підрозділу. Вони ремонтують батареї та електроніку, збирають ретранслятори, замінюють кабелі й конектори, адаптують обладнання під конкретні потреби екіпажів інших військових.
Часто йдеться не лише про ремонт, а й про економію. Наприклад, дороговартісні ретранслятори військові збирають власними силами, що дозволяє суттєво скоротити витрати.
Але головна перевага – швидкість.
"Хлопці можуть принести обладнання вдень, а вже вночі виходити з ним на позиції. Якщо відправити його на сервіс, доведеться чекати. А на фронті дуже часто потрібно зробити все тут і зараз", – резюмує Борис.
