Бізнесу пояснили правила валютного контролю під час імпорту послуг
Операції з імпорту послуг підпадають під валютний нагляд на тих самих умовах, що й імпорт товарів.
Відповідно до валютного законодавства, послуги прирівнюються до товарів, повідомляє пресслужба Державної податкової служби.
Закон України "Про валюту і валютні операції" визначає, що термін "товар" застосовується у значенні, наведеному в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Згідно з ним, до товарів належать не лише матеріальна продукція, а й роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українські компанії, які замовляють у нерезидентів консультаційні, маркетингові, транспортні, ІТ, рекламні, інжинірингові та інші послуги, мають враховувати, що такі операції також контролюються в межах валютного нагляду.
На що варто звернути увагу
Якщо резидент здійснює авансову оплату нерезиденту за послуги, відлік граничного строку розрахунків починається з дати такого платежу. Під час воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Протягом цього періоду:
- послуги мають бути фактично надані;
- резидент повинен отримати документи, що підтверджують їх надання.
Якщо послуги не будуть отримані в установлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність відповідно до статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".
Під час документальних перевірок контролюючі органи аналізують умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг, зокрема акти виконаних робіт, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та іншу первинну документацію.
Як уникнути ризиків
Перед здійсненням авансового платежу рекомендується:
- визначити реалістичні строки виконання договору;
- перевірити банківські реквізити нерезидента, особливо якщо вони змінювалися;
- своєчасно оформлювати документи, які підтверджують надання послуг;
- контролювати дотримання 180-денного строку розрахунків.
Якщо стає зрозуміло, що нерезидент не зможе виконати свої зобов'язання вчасно, законодавство передбачає кілька механізмів, які за певних умов дають змогу уникнути нарахування пені.
Зокрема, це:
- отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничного строку розрахунків;
- документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
- звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із цих підстав застосовується лише у випадках і порядку, визначених статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".
Зокрема, форс-мажор має бути належним чином підтверджений, а також повинен існувати причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Нагадаємо, впродовж січня-липня 2026 року підрозділи податкового аудиту ДПС провели понад 17,4 тис. фактичних перевірок. За результатами цих заходів до державного бюджету вже надійшло майже 298 млн грн, а також було виявлено близько 1,7 тис. працівників, які працювали без належного оформлення трудових відносин.
Як повідомлялося, у січні-липні 2026 року надходження до загального фонду державного бюджету від податків, адміністрування яких здійснює Державна податкова служба, становили 800,1 млрд грн.
Читайте також: Податкова отримуватиме дані про перетин кордону в автоматичному режимі
