Пожежна безпека критичних об’єктів має бути розрахована на найгірший сценарій, – Алекс Кім, SVT Products
Пожежі, що виникають після російських ракетних і дронових атак, нерідко завдають підприємствам та об'єктам критичної інфраструктури більшої шкоди, ніж самі влучання.
Про це заявив топменеджер німецької компанії SVT Products GmbH Алекс Кім у інтерв'ю "Економічній правді".
Кім зазначив, що вогонь знищує обладнання, кабельні мережі та інженерні системи, розширює зону руйнувань і суттєво ускладнює відновлення роботи підприємств.
За словами Кіма, до повномасштабного вторгнення протипожежний захист був зосереджений насамперед на безпечній евакуації людей та локалізації вогню. Війна змінила цю логіку.
Тепер система має також зберегти критичні функції пошкодженого об'єкта та забезпечити можливість його швидкого відновлення.
"Якби ми проєктували такий об'єкт сьогодні, насамперед оцінили б кілька взаємопов'язаних сценаріїв. Серед них – пожежа після механічного пошкодження, втрата зовнішнього електропостачання, одночасна відмова зв'язку та автоматики, руйнування частини кабельних трас, обмежений доступ рятувальних підрозділів і необхідність автономної роботи об'єкта. Основне та резервне обладнання розміщувалося б у різних пожежних відсіках або навіть у різних частинах об'єкта. Системи електропостачання, водопостачання, управління та передачі даних не повинні мати спільної точки відмови", – пояснив Кім.
Особливого значення, за його словами, набуває пасивний протипожежний захист, який стримує поширення вогню та диму навіть у разі знеструмлення об'єкта чи відмови автоматики.
Протипожежні перешкоди, вогнестійкі кабельні проходки та захист несучих конструкцій працюють із перших секунд пожежі. Їхнє завдання – локалізувати вогонь і дим, зберегти несучу здатність об'єкта й дати людям і аварійним службам необхідний час.
Саме такі рішення часто визначають, чи залишиться пожежа в межах однієї ділянки, чи охопить увесь об'єкт. Від цього залежать масштаби руйнувань, вартість ремонту та час, необхідний для відновлення роботи.
Водночас можливість відновлення має закладатися ще на етапі проєктування. Конструкції та протипожежні системи повинні бути доступними для огляду, пошкоджені елементи – придатними до заміни, а для критично важливих матеріалів і комплектуючих необхідно передбачати резерв.
"Раніше безпеку проєктували переважно для запобігання аварії. Сьогодні її необхідно проєктувати ще й для збереження об'єкта після того, як аварія вже сталася", – наголосив Кім.
За його словами, показником безпеки стає здатність об'єкта витримати удар, локалізувати його наслідки та продовжити роботу.
"Пожежна безпека критичного об'єкта має бути розрахована на найтяжчі сценарії. Справжнім показником безпеки стає здатність пережити удар, локалізувати наслідки та продовжити роботу", – зазначив він.
Кім також заявив, що досвід України вже змінює міжнародні підходи до захисту критичної інфраструктури.
Практичні уроки війни дедалі уважніше вивчають європейські інженери, а рішення, які сьогодні розробляють для критичних об'єктів, згодом можуть стати новим стандартом для промисловості, логістики та комерційної нерухомості.
"Сьогодні протипожежна безпека має розглядатися як складова загальної стійкості критичної інфраструктури – поряд із фізичним захистом, резервуванням, кібербезпекою та аварійним відновленням. Україна випереджає багато країн у практичному розумінні цих питань. Європейським фахівцям варто уважно вивчати український досвід, оскільки він демонструє реальні межі рішень, які раніше вважалися достатньо надійними", – підсумував Кім.
