Ворог знов атакував "Запоріжсталь". До весни Україна може втратити металургію без термінових рішень держави, – нардеп
Російські війська знову завдали ракетного удару по "Запоріжсталі", яка після попередньої атаки вже припинила роботу.
Про це заявив голова підкомітету з питань промислової політики Комітету ВР з питань економічного розвитку Муса Магомедов.
За його словами, на тлі обстрілів, блокування портів, зростання вартості залізничної логістики та нових експортних обмежень українська металургія опинилася у критичній ситуації й потребує невідкладних рішень уряду.
Магомедов зазначив, що під час чергової атаки по підприємству влучили п'ять ракет. "Запоріжсталь" була змушена зупинити виробництво після попереднього обстрілу, а терміни його відновлення наразі залишаються невідомими.
"До весни Україна може залишитися без металургії. Це реальна перспектива, якщо уряд терміново не почне діяти", ‒ наголосив Магомедов.
Він підкреслив, що російські атаки є лише одним із чинників, які одночасно створюють тиск на гірничо-металургійний комплекс.
Через блокування портів Великої Одеси припинився видобуток на Південному ГЗК. За оцінками, наведеними Магомедовим, виробництво інших криворізьких ГЗК у серпні може бути приблизно на 30% нижчим за середньорічний показник 2025 року.
Водночас повноцінної альтернативи морським перевезенням для транспортування великих обсягів руди та металопродукції немає.
Додатковий тиск створило підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" на 30%. Через це частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції вже збільшилася у 2-3 рази.
"Підприємства після кількох років війни практично вичерпали внутрішні резерви й не можуть безкінечно перекладати на себе нові витрати", ‒ пояснив нардеп.
Серед інших загроз Магомедов назвав механізм екомита CBAM, який здатен збільшити витрати українських виробників на 50-100 євро за тонну сталі. Додатковим ризиком є нові європейські квоти: доступний для українських металургів обсяг може становити близько 1,05 млн тонн на рік, що на 60% менше фактичного експорту української сталі до ЄС у 2025 році.
Потенційні втрати від цього він оцінює приблизно у $1 млрд експортної виручки та понад 17 млрд грн бюджетних надходжень.
Магомедов підкреслив, що сукупність цих чинників створює загрозу вже не окремим підприємствам, а всій галузі.
"Якщо одночасно дорожчає логістика, закриваються експортні можливості, вводяться нові обмеження, а підприємства ще й щодня перебувають під російськими ударами - скоро підтримувати буде просто нікого", ‒ заявив він.
За словами Магомедова, ситуація є критичною й потребує не проведення нарад, а комплексу конкретних рішень Кабміну. Стан гірничо-металургійного комплексу вже обговорювали на засіданні профільного комітету за участю уряду. Наступне обговорення має відбутися під час наради у прем'єр-міністра.
Магомедов наголосив, що збереження металургійної галузі важливе для всієї економіки, оскільки вона забезпечує робочі місця, експорт, валютні надходження, податкові платежі та економічну основу промислових міст.
"Бо навесні може виявитися, що рятувати вже нічого", ‒ підсумував він.
Як відомо, за 5 років найбільші металургійні підприємства сплатили понад 200 млрд грн податків і зборів, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року податки та збори чотирьох металургійних компаній становили 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Водночас у разі подальшого зростання тарифів державних монополій, насамперед вантажного тарифу "Укрзалізниці", та продовження блокування портів бюджет може втратити це джерело надходжень.
