Російські удари та блокада портів можуть скоротити випуск сталі в Україні на 30-40%, ‒ ЗМІ

Російські атаки на металургійні підприємства "Запоріжсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" відбулися на тлі блокування морської логістики, високої вартості залізничних перевезень, обмежених квот ЄС та запровадження CBAM.
Сукупний вплив цих чинників може призвести до скорочення виробництва сталі в Україні приблизно на 30-40%, а залізорудної сировини ‒ на 40%, повідомляє The Page з посиланням на оцінки аналітиків.
За оцінкою GMK Center, через скорочення морського експорту продукції гірничо-металургійного комплексу Україна вже втрачає близько $150-200 млн експортної виручки щомісяця.
Ситуація загострилася після серпневих атак на два ключові металургійні підприємства. Після удару 11 серпня роботу "Запоріжсталі" було зупинено. У 2025 році підприємство забезпечило понад 43% українського виробництва сталі.
Через п’ять днів російські ракети влучили в "АрселорМіттал Кривий Ріг", де було пошкоджено енергетичне та доменне виробництво, а окремі технологічні процеси частково зупинили.
Втрати зазнають і підприємства, які не були безпосередньо зруйновані. Через проблеми з морським експортом Південний ГЗК призупинив видобуток. Інші криворізькі ГЗК "Метінвесту" у серпні можуть скоротити виробництво приблизно на 30% порівняно із середнім показником 2025 року.
Морські маршрути мають критичне значення для галузі через структуру її експорту. За оцінкою GMK Center, через чорноморські порти проходило близько 50% експорту залізної руди, близько 95% чавуну та приблизно половина сталевої продукції.
Повністю компенсувати втрату цих маршрутів за допомогою залізниці та європейських портів неможливо. Альтернативні напрямки мають меншу пропускну спроможність і значно вищу вартість логістики. Для масових вантажів, зокрема залізної руди, додаткові транспортні витрати можуть позбавити експорт економічної доцільності.
Ситуацію також ускладнило підвищення залізничних тарифів. Із серпня вантажні тарифи "Укрзалізниці" зросли на 30%. За оцінкою "Метінвесту", через переорієнтацію на сухопутні маршрути частка витрат на залізничні перевезення у собівартості металургійної продукції вже збільшилася у 2-3 рази.
Одночасно скоротився доступ української металургійної продукції на європейський ринок. Нові квоти ЄС зменшили можливості експорту української сталі приблизно на 60% порівняно з фактичними обсягами 2025 року. Додатковим обмеженням став CBAM, потенційні платежі за яким оцінюють у €50–100 на тонна сталі.
Морські порти необхідні металургійним підприємствам не лише для експорту. Після втрати вугільної бази Покровська близько 80% імпорту коксівного вугілля надходило морським шляхом. Переорієнтація поставок через європейські порти та залізницю може приблизно вдвічі збільшити логістичні витрати та підвищити кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.
Таким чином, українська металургія одночасно стикається із втратою виробничих потужностей через російські атаки, подорожчанням морської логістики через блокування портів та скороченням доступу до зовнішніх ринків через квоти й CBAM.
Представники галузі вважають пріоритетним завданням відновлення безпечної роботи чорноморських портів.
Для підтримки галузі також необхідні:
- перегляд залізничних тарифів;
- пом’якшення умов застосування CBAM до України;
- збільшення квот ЄС;
- компенсація частини витрат на альтернативну логістику;
- підтримка відновлення великих промислових підприємств.
За останні п’ять років найбільші металургійні підприємства сплатили понад 200 млрд грн податків і зборів, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року податки та збори чотирьох металургійних компаній становили 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Водночас у разі подальшого зростання тарифів державних монополій, насамперед вантажних тарифів "Укрзалізниці", та тривалого блокування портів державний бюджет ризикує втратити важливе джерело надходжень.


