Без державних рішень українська металургія може скоротити виробництво щонайменше на 50% до кінця року, – ЗМІ
Український гірничо-металургійний комплекс улітку 2026 року одночасно зіткнувся з російськими ударами, закриттям портів Великої Одеси, новими квотами Європейського Союзу, екомитом CBAM, високими цінами на електроенергію та 30% підвищенням вантажних тарифів "Укрзалізниці".
Зараз ідеться не про відновлення, а про ризик втрати галузі, тож необхідно оперативно ухвалювати рішення на рівні держави, пише Delo.ua.
У липні виплавка чавуну скоротилася на 37,6% рік до року – до 432,2 тис. тонн, сталі – на 21,3%, до 457 тис. тонн, прокату – на 30,7%, до 382,7 тис. тонн.
Утім, ці показники ще не повністю враховують наслідки серпневого закриття портів та ударів по металургійним гігантам – "Запоріжсталі" і "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков допускає, що за підсумками року падіння галузі може становити щонайменше 50%.
Європейські обмеження
Одним із ключових факторів втрат в галузі стали нові квоти ЄС: за оцінкою GMK Center, вони скоротили можливості українського експорту приблизно на 60%. Це може означати падіння випуску плоского прокату на 35-40%, довгого – приблизно на 25%.
Через ці обмеження галузь втратила близько 1,5 млн тонн потенційного експорту.
Додатковим бар'єром стало екомито CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) – адже можливості українських підприємств інвестувати в декарбонізацію під час війни залишаються обмеженими.
Закриття портів
Але найважчим логістичним ударом стало закриття портів Великої Одеси. За оцінкою головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, доставка окатків через Гданськ коштує близько $50-60 на тонну. За світової ціни руди близько $93-97 за тонну така логістика робить значну частину експорту економічно невигідною.
Дунайські порти та західні переходи не можуть повноцінно замінити море: за оцінкою Каленкова, вони здатні прийняти максимум 20-25% необхідних обсягів.
Ситуацію погіршує собівартість української продукції: у певні періоди електроенергія для української промисловості коштувала близько 300 євро за МВт-год, тоді як європейські конкуренти працювали за цінами 50-60 євро за МВт-год або отримували державну підтримку.
Вантажні тарифи
Також із серпня вантажні тарифи "Укрзалізниці" зросли на 30%. Через довші маршрути до західних кордонів внутрішня логістика для частини підприємств фактично подорожчала вдвічі.
Внутрішній ринок не здатний компенсувати втрату експорту. Українська металургія приблизно на три чверті експортоорієнтована, а імпорт металопрокату за сім місяців зріс на 23,2%. Його частка на внутрішньому ринку піднялася до 46,1%.
Вирішення ситуації
Тому першочерговим кроком на рівні держави має стати відновлення безпечної роботи морських портів.
Другий актуальний напрям – переговори з ЄС щодо збільшення квот до рівня фактичного експорту 2024-2025 років, а також тимчасове послаблення дії CBAM і торговельних обмежень.
Третім напрямом має бути зниження логістичного та енергетичного навантаження: перегляд 30% підвищення тарифів "Укрзалізниці", підтримка залізниці та енергетики коштом партнерів, а також відновлення "ланцюгів солідарності" для транзиту українських вантажів до портів ЄС.
Окрім того, галузь потребує страхування воєнних ризиків і зовнішнього фінансування для збереження підприємств та трудових колективів. Для цього може знадобитися від кількох до 10 млрд євро додаткової підтримки: це дозволило б галузі протриматися ще 1,5-2 роки та уникнути масових зупинок.
