Бізнесу в Україні доводиться двічі сплачувати акциз через атаки Росії, – "Філіп Морріс Україна"
Український бізнес продовжує зазнавати значних збитків через російські обстріли. Водночас механізми державної підтримки та страхування воєнних ризиків не завжди відповідають масштабу втрат, а через недосконалість законодавства в окремих випадках компаніям доводиться фактично двічі сплачувати один і той самий податок за продукцію, знищену внаслідок обстрілів.
Компанія "Філіп Морріс Україна" вже вп’яте з початку повномасштабної війни зазнала ударів по своїх виробничих або складських потужностях. Про це під час заходу NV "Топменеджери, які тримають країну. Діалоги з NV" заявив заступник генерального директора з корпоративних зв’язків "Філіп Морріс Україна" Михайло Поляков.
За його словами, першого удару по компанії було завдано ще у 2022 році, коли російська ракета влучила в адміністративну будівлю фабрики у Харкові. Після цього компанія ухвалила рішення, що продовжувати виробництво у місті неможливо з міркувань безпеки, і перенесла виробництво до Львівської області. Однак згодом під російський удар потрапив склад уже переміщеного підприємства, пише NV.
За словами Полякова, значна частина збитків у цьому випадку була пов’язана не лише із самою пожежею, а й з її гасінням. Через воду велика кількість тютюнової продукції стала непридатною для реалізації.
Окремою проблемою для компанії стала процедура списання пошкодженої продукції та акцизних марок.
"Наші колеги досі знаходять цю намоклу продукцію і знімають із неї паперові акцизні марки, оскільки цього вимагає закон. Люди повинні наклеювати ці марки на аркуші формату А3, формувати реєстр, здавати його до податкової, і лише після цього можна претендувати на отримання нових акцизних марок", – пояснив він.
Поляков назвав цю ситуацію прикладом того, як законодавство мирного часу продовжує діяти в умовах повномасштабної війни. За його словами, з моменту інциденту скоро мине рік, але процедура досі не завершена.
Поляков також нагадав, що наступний удар знову припав на Харків. Цього разу було пошкоджено склад, де зберігалися картон й інші матеріали, які залишилися після початку повномасштабної війни та не підлягали вивезенню.
Найболючішим для компанії став четвертий удар – по складу в Києві. Поляков навів цей випадок як приклад невідповідності між масштабом реальних воєнних ризиків для великого бізнесу та державними механізмами їх страхування.
За його словами, у березні уряд збільшив максимальну суму страхового покриття воєнних ризиків у межах відповідної програми утричі – з 10 млн до 30 млн грн.
"Цей удар по київському складу обійшовся нам у 450 млн грн уже сплаченого акцизу", – зазначив він.
Отже, лише сума акцизу, сплаченого за продукцію, знищену внаслідок удару по одному складу, приблизно у 15 разів перевищила максимальний ліміт страхового покриття.
Якщо ж враховувати повну вартість знищеної продукції, то різниця, за оцінкою представника компанії, перевищує 20 разів.
Особливо Поляков наголосив на проблемі з поверненням акцизних марок у разі знищення продукції. Акцизні марки компанія закуповує заздалегідь, сплачуючи акциз ще до продажу товару.
Якщо ж продукція разом із марками знищена внаслідок ракетного удару і фізично повернути марки неможливо, чинне законодавство не дозволяє врахувати вже сплачений акциз та натомість отримати нові акцизні марки. Особливо гостро ця проблема стоїть щодо імпортної продукції.
У результаті, щоб замістити знищений товар, компанія має знову придбати акцизні марки та повторно сплатити акциз.
"Виходить парадоксальна ситуація: продукція була знищена російською ракетою, ми її так і не продали, але акциз за неї вже сплатили. І щоб імпортувати таку саму кількість продукції на заміну, ми повинні вдруге заплатити акциз. Тобто фактично бізнес двічі сплачує податок за один і той самий продукт", – пояснив Поляков.
За його словами, компанія не просить державу компенсувати вартість знищеної продукції або повертати кошти з бюджету. Йдеться про створення механізму, який дозволив би отримувати нові акцизні марки замість тих, що були знищені внаслідок бойових дій і за які акциз уже був сплачений.
Для вирішення проблеми необхідні відповідні зміни до Податкового кодексу, які дали б можливість у разі документально підтвердженого знищення продукції та акцизних марок внаслідок бойових дій отримувати нові марки без повторної сплати акцизу.
П’ятий удар, за словами Полякова, припав уже на склад партнера. Там також було знищено продукцію.
"Ми зараз ведемо діалог із державою і сподіваємося знайти системне рішення цієї проблеми", – зазначив представник компанії.
Підтримка бізнесу від держави
Нагадаємо, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев раніше заявив, що щодня зустрічається з постраждалим від ворожих обстрілів бізнесом. За його словами, такого розпачу від втрат як складських приміщень, так і продукції не було з 2022 року. Зрештою економіка зазнає значних втрат.
"Російський ворог навмисно методично б’є по українському бізнесу. Кожна атака – свідомий план з послаблення економіки. Бо бізнес – це економічна стійкість країни. Він попри надскладні умови робить все, щоб працювати, зберегти робочі місця та сплачувати податки", – коментувала атаки росіян очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Вона додала, що податківці завжди готові підтримати бізнес, який через російську агресію не може виконувати свої податкові зобовʼязання.
"Допомагаємо бізнесу, який постраждав від обстрілів, скористатися механізмом, передбаченим наказом Мінфіну № 225. Консультуємо, як підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків, які документи для цього потрібні, приймаємо та розглядаємо заяви. Ухвалюємо рішення максимально оперативно", – заявляла раніше Карнаух.
Премʼєр-міністр Сергій Корецький у серпні провів низку зустрічей з бізнесом, щоб оперативно відреагувати на кризові події. Як писав Forbes, посилаючись на співрозмовників в уряді, бізнес часто краще за державу розуміє, як розв’язати проблему і які інструменти для цього потрібні.
