Як посилення обстрілів вплинуло на бізнес в Україні, – пояснення НБУ
Російські удари по підприємствах, складах і логістичних центрах, атаки на енергетичну інфраструктуру та блокування морської логістики збільшують витрати бізнесу, ускладнюють експорт, створюють додатковий попит на імпорт, тиснуть на ціни та валютний ринок і погіршують очікування підприємств.
Про це розповів заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, передає Інтерфакс-Україна.
Водночас, за словами Лепушинського, українська економіка вкотре демонструє здатність пристосовуватися.
"Бізнес перебудовує логістику, експорт переорієнтовується на альтернативні маршрути, відновлюються пошкоджені потужності, фінансова система працює, а гривня залишається привабливим інструментом для заощаджень", – наголосив він.
Вплив на інфляцію
Утім, втрати бізнесу відображаються на інфляції.
У липні споживча інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі після 7,2% у червні. У серпні, за оперативними оцінками, пришвидшення продовжилося. Загалом це відповідало очікуванням НБУ щодо динаміки цін у другому півріччі, проте інфляція виявилася дещо вищою за траєкторію липневого прогнозу.
"Одна з причин – нові руйнування, яких на момент підготовки липневого прогнозу ще не було. Базовий сценарій НБУ враховував уже наявну тоді інформацію про обстріли та зростання логістичних витрат, але після дати відсікання даних відбулися нові атаки на логістичну інфраструктуру", – пояснив Лепушинський.
За оцінками Нацбанку, додатковий внесок перебудови логістики та пов'язаного з нею зростання витрат може становити близько 0,4-0,6 в. п. річної інфляції на кінець 2026 року.
Вплив на ціни
При цьому, як зауважив Лепушинський, про різкий стрибок цін не йдеться: ефект буде розтягнутим у часі й частково стримуватиметься конкурентним середовищем та слабшим попитом.
Так, пошкодження складів не означа автоматичного перенесення всіх втрат у ціну товару – логістика та зберігання формують близько 8% середньої споживчої ціни, а бізнес через конкуренцію здатний перекладати в кінцеві ціни лише частину додаткових витрат.
Вплив на очікування бізнесу
Індекс очікувань ділової активності НБУ в серпні знизився до 48,3 із 50,1 у липні, вперше з лютого повернувшись в зону переважання негативних оцінок.
Причиною такого спаду бізнес називає масштабні руйнування виробничих потужностей і складів, ускладнення логістики та блокування морських портів.
"Показово й інше: будівництво залишилося єдиним сектором у позитивній зоні – 50,7. [...] Логіка тут зрозуміла: що більше руйнувань, то більше країна вимушена витрачати на відновлення, ремонт інфраструктури та інші будівельні роботи. Стійкість цього сектору, на жаль, частково є зворотним боком масштабів руйнувань", – зазначив Лепушинський.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України станом на 1 вересня поточного року становили $48,66 млрд – у серпні вони зменшилися на 5%. Така динаміка зумовлювалася скороченням обсягів міжнародної фінансової допомоги за збереження обсягів валютних інтервенцій на рівні, близькому до липневого.
