Рада ухвалила закон про сек’юритизацію: що зміниться для банків та іпотеки
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15172 "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
За ухвалення законопроєкту проголосували 278 народних депутатів, повідомляє голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.
Документ передбачає запровадження в Україні європейських фінансових інструментів ‒ сек’юритизаційних цінних паперів та облігацій із покриттям.
Очікується, що завдяки цьому банки зможуть залучати додаткові ресурси для розвитку іпотечного кредитування, зокрема для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
Як працюватиме новий механізм
Раніше банки могли надавати довгострокові кредити, однак видані кошти залишалися фактично недоступними для повторного використання протягом усього строку позики.
Новий механізм дозволить перетворювати вже видані кредити, зокрема іпотечні, на цінні папери та залучати під них фінансування від інвесторів.
Серед основних нововведень:
- запровадження сек’юритизаційних облігацій та облігацій із покриттям, за допомогою яких можна буде залучати довгострокове фінансування від інвесторів, зокрема інституційних та іноземних;
- створення спеціалізованих фінансових компаній (SPV), які працюватимуть із кредитними портфелями банків;
- посилення захисту інвесторів ‒ власники таких цінних паперів зможуть вимагати виплати як від емітента, так і за рахунок забезпечення;
- захист активів у разі банкрутства банку ‒ майно та кошти, що забезпечують виплати інвесторам, не включатимуться до ліквідаційної маси банку;
- незалежний контроль за станом пулів покриття та управлінням кредитами у разі виникнення проблем у банку;
- запровадження європейського стандарту STS (Simple, Transparent and Standardised) ‒ простих, прозорих і стандартизованих сек’юритизацій.
Закон також передбачає комплексне внесення змін до понад 15 законодавчих актів у сферах банківської діяльності, ринків капіталу та депозитарної системи.
Що це означає для іпотеки
Новий механізм має створити умови для збільшення обсягів довгострокового кредитування та потенційного здешевлення позик завдяки залученню додаткових фінансових ресурсів.
Фактично банки отримають можливість багаторазово використовувати власний капітал для фінансування нових кредитів, а український фінансовий ринок ‒ інструменти, які вже використовуються у країнах ЄС.
Як повідомлялося, у серпні 2026 року чистий кредитний портфель українських банків збільшився на 4,4%, або 55,0 млрд грн, порівняно з попереднім місяцем і досяг 1 трлн 307,9 млрд грн.
Нагадаємо, за майже чотири роки роботи програми "єОселя" понад 28 тис. українських родин отримали можливість придбати власне житло.
Читайте також: Рада ухвалила за основу законопроєкт про скасування пільги на посилки до 150 євро
