Нацбанк підвищив облікову ставку до 16% на тлі прискорення інфляції
Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 16%. Причиною стали стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Про це повідомляє пресслужба регулятора.
"Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики", ‒ зазначили у Нацбанку.
Динаміка інфляції
У серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному вимірі, дещо перевищивши прогнозну траєкторію НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування також залишалися підвищеними.
Попри наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит зберігали стійкість. Середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, у серпні продовжили зростати високими темпами, підтримуючи фундаментальний ціновий тиск.
У найближчі місяці інфляція може розвиватися за дещо вищою траєкторією, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Додатковий тиск створюватимуть наслідки посилення російських атак, дорожче, ніж очікувалося, пальне та глобальна цінова кон'юнктура.
"Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем", ‒ зазначили у НБУ.
Очікується, що у 2027 році інфляція знову перейде до сповільнення, зокрема завдяки посиленню монетарної політики НБУ.
Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Додатково на ситуацію можуть вплинути порушення ритмічності міжнародного фінансування, недоотримання раніше запланованих обсягів допомоги та затягування бойових дій на Близькому Сході.
Державний бюджет
НБУ також враховує ситуацію з державними фінансами. Значна частина міжнародної допомоги залежить від проведення реформ та виконання Україною зобов'язань за програмами підтримки. За умови їх реалізації обсяги зовнішнього фінансування значною мірою вдасться надолужити.
"Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни", ‒ пояснили у НБУ.
Подальше підвищення ставки має посилити ці тенденції, сприяти стабілізації інфляційних очікувань, поверненню інфляції до траєкторії сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в балансі ризиків
У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань регулятор готовий застосувати додаткові заходи для стримування інфляції.
"Якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов", ‒ підкресли у пресслужбі регулятора.
Нагадаємо, у кінці липня правління Нацбанку вирішило підвищити облікову ставку до 15,5%. Таке рішення зумовлене стійким посиленням фундаментального цінового тиску та очікуваним значнішим прискоренням загальної інфляції до кінця року.
Раніше аналітики Growford Institute дійшли висновку, що облікова ставка НБУ суттєво перевищує середній рівень ключових ставок центральних банків у періоди воєн. На їхню думку, це призводить до зростання витрат держави на обслуговування внутрішнього боргу та звужує можливості фінансування воєнних видатків за рахунок внутрішніх запозичень.
Читайте також: Якою буде інфляція в Україні до кінця року, – прогноз НБУ
