9 із 10 українських підприємств відчувають наслідки російських атак на логістику, ‒ дослідження ІЕД. ІНФОГРАФІКА
Дев’ять із десяти українських підприємств стикаються з наслідками російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.
Про це повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Дослідження стало частиною 52-ї хвилі щомісячного опитування ІЕД "Український бізнес під час війни", яке тривало з 17 до 31 серпня 2026 року. В опитуванні взяли участь 465 підприємств.
Ключові результати
Прямих втрат, зокрема пошкодження майна або знищення товарів, зазнали 7% підприємств. Водночас 41% компаній постраждали опосередковано ‒ через перебої з постачанням і підвищення цін. Ще 43% підприємств поки не зазнали наслідків, однак оцінюють ризик як цілком реальний.
"Тобто лише кожне десяте підприємство може сказати, що атаки на логістику його не стосуються. Це пояснює, чому наслідки атак відчуває набагато ширше коло компаній, ніж ті, чиї склади безпосередньо постраждали: удар по одному логістичному вузлу розходиться ланцюгом постачання далеко за його межі. Найсильніше це б’є по витратах", ‒ зазначила співавторка дослідження та виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
На значний вплив атак на ціни на сировину та ресурси вказали 44% підприємств, а на вартість транспортування ‒ 43%.
Рідше компанії повідомляли про вплив на постачання клієнтам і терміни доставки (37‒38%), зберігання продукції та доступність сировини (31‒33%).
Якщо врахувати також помірний вплив, то за кожним із шести напрямів його відзначають 87-91% компаній. Таким чином, ланцюги постачання переважно продовжують працювати, однак забезпечення їхньої стабільності стає дедалі дорожчим.
Які очікування від уряду
Щодо очікувань бізнесу від держави, більшість підприємств підтримує кожен із десяти запропонованих заходів ‒ від 65% до 80%.
Серед найбільш підтримуваних заходів:
- компенсації та страхування воєнних ризиків (80%);
- фінансова підтримка для відновлення після атаки, фізичний захист складів і збереження операційної спроможності (по 78%).
Водночас підтримка певного заходу не означає, що бізнес вважає його першочерговою потребою. Якщо підприємствам запропонувати обрати лише три найважливіші заходи, результати такі:
- компенсації та страхування воєнних ризиків (38%);
- фізичний захист складів (35%);
- фінансова підтримка для відновлення, зокрема пільгові кредити та відтермінування податків (32%).
Серед 213 підприємств, які вже зазнали прямих або опосередкованих втрат, фізичний захист складів критично важливим вважають 44%, тоді як серед інших компаній ‒ 30%.
Відмінності в залежності від регіону
Оцінки необхідних заходів підтримки відрізняються залежно від регіону розташування бізнесу. У Центрі України, який нині зазнає значної частини атак, підприємства більше орієнтуються на превентивні заходи: фізичний захист критично важливим вважають 44% компаній, компенсації ‒ 34%.
На Сході обидва показники залишаються високими та майже однаковими ‒ 57% і 54%. На Заході та Півночі, навпаки, компенсації випереджають фізичний захист на 15-17%.
"Підприємства вже самостійно адаптуються до ризиків: розосереджують запаси між кількома локаціями та регіонами, використовують орендовані майданчики, створюють запаси критичної сировини, шукають альтернативних постачальників і маршрути та обмежують публічну інформацію про розташування складів. Окремі компанії частину запасів зберігають за кордоном", ‒ повідомив співавтор дослідження та старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Як повідомлялося, Міністерство фінансів не підтримало пропозиції щодо запровадження податкових послаблень для підприємств, які постраждали внаслідок російських обстрілів.
Нагадаємо, у вересні підприємства стримано оцінювали результати своєї економічної діяльності. На ділову активність негативно впливали погіршення безпекової ситуації, пошкодження інфраструктури та дефіцит кваліфікованих працівників.
Читайте також: Кожен четвертий українець підтримує бізнеси, постраждалі від обстрілів, ‒ опитування Viber
