Україна ризикує втратити частину врожаю через нестачу потужностей для сушіння та зберігання зерна
Український зерновий ринок розпочинає сезон із помітним розривом між виробничим потенціалом і можливостями реалізації врожаю.
Про це повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.
Підвищення врожайності сприяє збільшенню пропозиції пшениці, тоді як кукурудза також зберігає високий потенціал виробництва. Водночас обсяги виробництва та експорту цих культур дедалі більше відрізняються: збільшення валового збору не супроводжується відповідним зростанням зовнішніх поставок.
За оцінками аналітиків, у 2026/27 маркетинговому році загальний обсяг виробництва зернових може сягнути 65,6 млн тонн.
Фактор експорту
Визначальним чинником для ринку стає не стільки наявність зерна, скільки можливість його експортувати. Прогнози поставок ґрунтуються на реальній пропускній спроможності морських, дунайських і західних сухопутних маршрутів, а не лише на теоретичних обсягах зерна, доступного для експорту.
Тому навіть за сприятливих результатів збирання врожаю експорт може скорочуватися. Особливо відчутний розрив між виробництвом і відвантаженнями у сегменті кукурудзи. Подальша ситуація залежатиме від стабільності роботи експортних коридорів.
Важливість інфраструктури для зберігання
Збільшення обсягів зерна всередині країни робить інфраструктуру для його зберігання одним із ключових чинників ринкової рівноваги. Після коливань початкових запасів у попередні сезони баланс пшениці та кукурудзи свідчить про можливе різке зростання залишків на початку 2027/28 маркетингового року ‒ майже до 31 млн тонн.
Водночас розрахункові запаси не означають, що все зерно вдасться зберегти в товарному стані. Нестача складських і сушильних потужностей, висока вологість зерна та затримки зі збиранням створюють ризики фізичних втрат і погіршення якості продукції.
Кукурудза
Найбільше невизначеності залишається у сегменті кукурудзи. Висока врожайність на початковому етапі збирання супроводжується ризиком перенесення частини польових робіт на весну. Водночас зимові погодні умови впливатимуть на втрати та якість зерна.
Підвищення прогнозу промислової переробки частково підтримує внутрішній попит, однак не усуває загального дисбалансу між пропозицією та можливостями збуту. Тому для учасників ринку дедалі важливішими стають строки збирання, рівень вологості, умови зберігання та доступ до покупців у різних регіонах.
Вплив логістики на ціни
Цінова ситуація залежатиме від розвитку логістики. Якщо обмеження триватимуть, надлишкова пропозиція тиснутиме на внутрішні ціни. Водночас витрати на зберігання, сушіння, фінансування та контроль якості зменшуватимуть прибутковість виробників, особливо тих, чиї господарства розташовані далеко від експортних маршрутів.
Відновлення роботи портів Великої Одеси могло б посилити конкуренцію за українське зерно та покращити ціни на рівні господарств. Однак швидке виведення на ринок накопичених запасів водночас може спричинити зниження чорноморських і світових котирувань.
Експерти наголошують, що вирішальне значення матиме не лише потенційний обсяг експорту, а й частка врожаю, яку вдасться зберегти в належній товарній якості.
Нагадаємо, станом на 13 жовтня українські аграрії зібрали зернові та зернобобові культури з площі 7 566,8 тис. га, що становить 65,2% від прогнозованої площі посівів. Загальний намолот досяг 37 144,2 тис. тонн за середньої врожайності 49,1 ц/га.
Як повідомлялося, у вересні український аграрний експорт становив лише 46% від потенційно можливого обсягу через обмежені можливості логістичних маршрутів.
Читайте також: Міжнародні партнери виділили Україні $10,5 мільйонів на тимчасове зберігання врожаю
