Український бізнес погіршив очікування щодо власного розвитку та курсів валют, – НБУ
У третьому кварталі 2026 року український бізнес погіршив оцінки власного фінансово-економічного стану, а також спрогнозував зменшення обсягів виробництва та подальше знецінення гривні.
Про це свідчать результати опитування керівників 664 компаній, яке опублікував Національний банк України (НБУ).
Індекс ділових очікувань підприємств знизився до 100,8% порівняно зі 107% у другому кварталі.
Оцінка макроекономічної ситуації на 12 місяців
Підприємства з 13 регіонів погіршили оцінки щодо майбутніх обсягів виробництва товарів і послуг.
Водночас інфляційні очікування бізнесу залишилися майже без змін – річне зростання цін очікується на рівні 11,5% проти 11,6% у другому кварталі.
Бізнес почав очікувати трохи сильнішого падіння гривні й готується до вищого курсу валют. Середній курс через 12 місяців прогнозується на рівні 46,90 грн/$ та 54,85 грн/євро порівняно з 46,12 грн/$ та 54,42 грн/євро у попередньому кварталі.
Очікування щодо власного розвитку та кадрів
Найбільш стримані очікування зафіксовано в добувній промисловості, торгівлі, транспорті та зв'язку, а також серед великих і малих підприємств.
Продажі:
- зростання реалізації на внутрішньому ринку очікують компанії більшості галузей (найбільше – енерго- та водопостачання), крім добувної промисловості та будівництва;
- водночас будівельний сектор найбільше налаштований на збільшення експорту.
Кадри:
- респонденти прогнозують подальше скорочення кількості працівників, найсильніше – у добувній промисловості.
Кредитування:
- частка компаній, які планують залучати кредити в гривні, зросла до 86,9% (проти 80,8% у втором кварталі);
- водночас бізнес відзначив певне пом'якшення умов доступу до банківських позик.
Нагадаємо, чисті гривневі кредити бізнесу в Україні (суб'єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у вересні поточного року зросли на 32% порівняно з минулим роком, а населенню – на 38%.
Як повідомлялося, раніше в жовтні Національний банк України змінив правила кредитування бізнесу на тлі погіршення безпекової ситуації.
Нові заходи стосуються оборонно-промислового та енергетичного секторів, а також збереження доступу до фінансування для компаній, які постраждали внаслідок війни.
