Теплокомуненерго закликали уряд розблокувати казначейські платежі та не скорочувати квоту бронювання до 60%
Керівники тепло- та водопостачальних підприємств (теплокомуненерго, ТКЕ) закликали Кабінет Міністрів України та прем'єр-міністра Сергія Корецького невідкладно розблокувати їхні платежі в Держказначействі та зберегти чинну квоту бронювання працівників критичної інфраструктури на рівні 75%.
Про це йшлося під час круглого столу "Зима 2026-2027: як не допустити колапсу тепло- та водопостачання в Україні?" від Асоціації операторів критичної інфраструктури, Асоціації міст України та інших профільних асоціацій, пише Інтерфакс Україна.
Заблоковані рахунки ТКЕ
Обсяг заблокованих Держказначейством платежів ТКЕ після рішення Кабміну щодо економії бюджетних коштів перевищив понад 1 млрд грн, йшлося на заході.
Блокування платежів не дозволяє тепловикам закінчити підготовку обладнання та ремонтні кампанії, формування резервів пального і необхідних матеріалів, а також виплатити зарплату працівникам за вересень.
"Платежі заблоковані, і в казначействі стоїть навіть наша зарплата за вересень, а це не бюджетні, а власні кошти підприємства! Повний абсурд: податки списані, а зарплата стоїть", – прокоментував директор КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" Максим Білик.
Директор "Черкаситеплокомуненерго" Павло Карась окремо акцентував, що заблоковані кошти не є бюджетними чи навіть коштами місцевих бюджетів.
"Згідно з постановою уряду №812, з платежів споживачів 65% казначейство автоматично спрямовує на газ, а 35% мають залишатися підприємству на поточну діяльність. Через блокування казначейських рахунків тепловики не можуть використати власні кошти для закупівлі пального, термінових ремонтів та ліквідації аварій", – наголосив Карась.
Загроза скорочення бронювання
Керівники теплокомуненерго також закликали Уряд не скорочувати квоту бронювання з 75% до 60%.
"Ми розуміємо нагальні потреби Збройних сил України та завдання оборони держави, але втрата 20% персоналу за середнього дефіциту кадрів в 30% загрожує масовими звільненнями кваліфікованих працівників із теплокомуненерго та водоканалів, – наголошували керівники ТКЕ.
Унаслідок цього, зазначалося на заході, підприємства не зможуть виконувати свою функцію та оперативно усувати аварії.
"Це призведе до неспроможності теплокомуненерго виконувати свою пряму функцію – забезпечувати міста теплом. Під час війни ТКЕ виконують різні невластиві функції: розбирають завали, будують фортифікаційні споруди, підвозять воду на пожежі тощо. Ці функції, крім нас, в містах виконати немає кому", – зазначив Карась.
Як резюмував керівник "Львівтеплоенерго" Олександр Одинець, кадровий дефіцит у галузі став критичним ще задовго до появи проєкту постанови уряду про скорочення квоти бронювання підприємствам критичної інфраструктури.
За словами Одинця, тепловики активно порушують це питання майже рік і, навпаки, просять збільшити квоту до 100%, прирівнявши теплопостачальників до енергетиків.
"З 2022 року ми під обстрілами самостійно відновлюємо пошкоджені об'єкти. Скорочення бронювання змусить фахівців піти туди, де їм дадуть бронь. Втратимо людей – втратимо підприємства", – резюмував директор ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" Микола Логвінов.
Водночас сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час "години запитань до уряду" у Верховній Раді запевнив, що "не буде ніяких радикальних змін для критичних підприємств оборонного і енергетичного комплексу", адже зміни розглядалися лише для підприємств зі 100% квотою бронювання.
Нагадаємо, 1 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький анонсував, що уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не закріплені за потребами оборони.
